2 вересня 1845 року у Миргороді народився Іван Якович Рудченко (псевдо Іван Білик), старший брат і співавтор Панаса Мирного (1849-1920), письменник, перекладач.
Панас Мирний розповідав: «Батько і мати І. Я. мали в Миргороді своє дворище, а в Миргородському повіті десятин на 60 землі. Було всіх кріпаків чотири сім’ї, що жили окремо від двору на своїх невеличких ґрунтах, у дворі ж було дві дівки та удова Оришка з невеличким сином Василем. Окрім сього, був ще одноліток Василів – Андрій-сирота […]».
Іван здобував освіту в приходській школі, потім у повітовому трикласному училищі, яке закінчив в 1857 році. Хоч батько працював бухгалтером у миргородському повітовому скарбництві, родина не могла дозволити собі оплату сина-гімназиста. Тато взяв сина-підлітка привчати до служби в казначействі (того року батька перевели до Гадяча на посаду казначея). У Гадячі Іван подружився з родиною Драгоманових, вони багато читали, вмовляли Рудченка продовжувати освіту. Разом із братом Афанасієм (між своїми Фонеком) та друзями почали записувати пісні, прислів’я й приказки, вивчати народні звичаї, писати власні твори. У 1860 р його записи друкувалися в «Полтавських губернських відомостях», з 1861 р у журналі «Основа» під псевдонімом Іван Кивайголова. 1862 р опублікував народні перекази, записані в Миргороді «Про зозуль, посмітюх і гадюк» (псевдонім — Іван Руїна). У 1869 і 1870 рр. Іван Рудченко видав збірки «Народные южнорусские сказки» у 2 випусках. У 1874 р «Чумацкие народные песни», етнографічні розвідки «О чумаках и чумачестве», «Чумаки в народных песнях» та «Этнографические работы в Западном крае в 1866 году». 
Брати по крові та по духу не тільки збирали фольклор, вони стали співавторами роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Почалося все з 1872 р, коли молодший брат Панас Мирний послав Іванові щойно закінчену повість «Чіпка». Іван Якович відредагував твір, дописав кілька нових розділів.
Іван Білик перекладач на українську мову творів А. Міцкевича, Г. Гейне, Дж. Байрона. Віршував переважно для себе та близьких людей.
Помер 60-річний Іван Білик у Петербурзі 1 жовтня 1905 р.
