Вот тє на…

– Што ні гаварітє, а радасловная – великая сила ні тока для сабак. Возьмите самиє дрєвніє страни – Італію, Рассію. Італьянский язик – самий певучій, наш – велікій, магучій. А вот ваша УкрАіна 26 лєт мантри о мовє ісполняяєт… – почала задиратися Софочка
– Лихо моє, Софочко, коли ж по-вашому утворилася Італія?
– Калі, калі… Ясно, што да нашей ери.
– Бачите, до нашої ери існував Давній Рим і латинська мова, слова «італійська» ніхто не чув.
– Ну, ні знаю… Как ета такова красивава слова «Італія» не существовало?
– Не сперечаюсь, слово красиве, а означає «земля молодого теляти».
– Как ета тіляти?
– Як твердить Вікіпедія, термін Італія, від лат. Italia, було запозичено через грецьку мову від окського слова Víteliú.
– Окскава? Окс – по-англійскі бик, атсюда – Оксфорд (бичій брод). Странна, одні животниє: Капрі – каза – пригадувала Софочка.
– А країна Італія утворилася 17 березня 1861 року.
20 вересня 1870 р. було завершено об’єднання Італії. Про давню Росію не варто й говорити… Стосовно італійської мови можу сказати, що
– постримська Італія була поділена на численні королівства та міста-держави (Сардинське королівство, Королівство обох Сицилій та Міланське герцогство), що об’єднались у 1861 році. Офіційною та літературною мовою країни італійська стала з 1860 р.
– Как єта? А Данте, Петрарка?
Офіційною мовою освічених людей Апеннін була латина, а розмовною – мова більше двадцяти діалектів. Петрарка писав латиною і тільки вірші для себе, сонети для душі складав народним тосканійським діалектом. Його друг Данте – «батько італійської літератури», першим почав писати літературні твори народною (тобто італійською) мовою, а не латиною. «Божественна комедія» – перша книга, написана флорентійським діалектом, була закінчена 1321 року. Стара українська мова на той час уже давно була виробленою. Три корони (Петрарка, Данте та Бокаччо) заклали основу сучасної італійської мови. Перший словник італійської Vocabulario degli Accademici della Crusca виданий 1612 року.
– Вот нізадача. А гініальний да Вінчі как писал?
– Цікаве питання!
– Леонардо да Вінчі був байстрям, тому не мав змоги учитися, не знав латини, тільки народний діалект. Як писав? Він був амбідекстером — однаково добре володів правою і лівою рукою. Кажуть, що він міг одночасно писати різні тексти різними руками, більшість праць він написав лівою рукою справа наліво. Його рукописи можна читати тільки за допомогою дзеркала.
– Вот тє на… – спромоглася вичавити з себе Софочка.