Мімоза

Мімос (мім) грецькою – актор, звідси й слово «міміка», а рослина з акторськими здібностями – мімоза. Повна назва цієї багаторічної трави, що ховає листочки при найменшому дотикові, – Мімоза сором’язлива (латинська назва «Mimosa Pudica»). Її хрещеним батьком був Карл Лінней, бо саме він дав назву траві та опублікував її у 1753 році (книга «Види Plantarum»).
У Радянському Союзі «мімозою» називали Акацію сріблясту — жовту квітку, яку дарували на 8 березня. Її батьківщина – південно-східне узбережжя Австралії й острів Тасманія. В Україні можна зустріти в Одеській, Херсонській області, в Криму.
Ми з вами милувалися у Криму квітами дерев і називали їх мімозами. Ароматну й трепетну квітку ленкоранської акації в Криму часто називають «мімозою». Як вважають деякі вчені, батьківщина цієї рослини – Ленкорань (що відбилося і в назві дерева). Це дерево з родини бобових має ім’я альбіція (Albizia – назва роду), шовкова акація (родина бобових). Назва Альбіція походить від імені флорентійця Філіппо дель Альбіцці, який у XVIII столітті познайомив Європу з цією рослиною. Її батьківщина Іран, Туреччина, Індійський субконтинент, південний схід Азербайджану (тому має ще назву ленкоранська акація). В Україні можна зустріти в Одеській, Херсонській області, в Криму набережна Ялти.
– Ой, казала-мазала, своєю мімозою зовсім мене замакітрила, – напала Хомівна. – Слухай сюди: вони родичі чи ні?
– Так, родичі, бобові, тільки далекі родичі – мімоза – вид, а альбіція та срібляста акація – підвиди.
– А в чому істотна різниця? – не вгавала сусідка.
– Мімоза – багаторічна трава, а альбіція та акація срібляста – дерева, чагарники.
– Отак би й казала.