UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Абрикос

Абрикос

Щойно була на вулиці – ніжно пінно квітнуть абрикоси, бджоли над ними кружляють. Оскільки жодного рідного самостійного слова на А у нас немає, значить – запозичене. Звідки? Батьківщина абрикосів – Вірменія, тому ботанічна назва абрикосового дерева – Armeniaca vulgaris (вірменське яблуко). Плоди цього дерева уперше потрапили до Риму з Вірменії, за що Пліній називав абрикоси «вірменською сливою». Прикметник vulgaris, «звичайний» утворений від лат. Vulgus – від «народ, простолюд». Звісно, людина завжди скорочує слова, тому римляни замість сполучення Armeniaca vulgaris почали говорити «апрікус» – «зігрітий сонцем»: «абрикос» значить «сонячний плід», а «апрель» – «місяць, зігрітий сонцем». Ці плоди, їхню латинську назву взяли собі маври, от тільки назва по-арабськи звучала інакше – «al-birqûq (аль-біркук)». Сусіди ж арабів, іспанці оцінили смакові якості абрикосів, а назву дещо змінили – «albercoque», їхні сусіди – французи назвали сонячний плід словом «abricot», німці – «Aprikose», а голландці таким знайомим словом – «abrikoos». (Клюге-Гётце 21; Гамільшег, EW 5). Отак мої пенсіонерки дослухаються до бджіл, принюхуються до ароматів. Тишу прорізав голос Софочки:
– А ведь вы, УкрАинцы, в канец абарзели. Я как-то на рынке у селянки спрашиваю абрикосы, а она мене: «Абрикосів уже немає. Вам морелі чи жерделі?» А я вижу, есть абрикосы, показываю пальцем каких. «Так би й сказали, що жерделі!» – она мне. Какие такие марели-жардели у Вас паявились?
– Ясна справа, відповідати мені. Пам’ятаєте, у школі учили Михайла Стельмаха:
В цвіту гойдаються морелі
Під дзвін трудящої бджоли
Морелі (мореля жіночий рід) – найдрібніші дички з дуже пахучими квітами, засмаглими плодами (італ. Mora – значить темна) французи їх називають гріоти (франц. griots).
Коли ж пращури вивели напівкультурні форми «дички» з дуже пахучими плодами та гіркими продовгувастими кісточками, почали їх величати «жерделями». Нічого не пропадало у господарстві прадідів: старі люди учили, «щоб на рак не хворіти, треба кісточки точити»; з гіркуватих кісточок робили олію, називаючи її персиковою. Щоб кісточка не гірчила, її нагрівали й отримували марципан. Шкаралупки йшли на виготовлення деревного вугілля, туші.
До речі, саме жерделі у Китаї та Японії солять, як маслини.
Запасаючи продукти на зиму, наші пращури навчилися сушити абрикоси. А залежно від форми заготівлі сушка мала свої назви:
— урюк (цільні плоди з кісточкою),
— кайса (цільні плоди з акуратно видаленими кісточками).
— курага (половинки з видаленими кісточками з них), кращий сорт – різані, гірший – рвані.
kuraga
А ще вірмени з абрикосового дерева роблять музичний інструмент (дудук), на якому творять музику, що виймає душу. В перекладі з вірменської – «душа абрикосового дерева».

– Ну вот: марели-жардели, адзин выпиндрьож: да абрикос он! – торжествувала Софочка.

Лип 17, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Василь Демут-МалиновськийНащадок Тараса Бульби – Громадянин світу
You Might Also Like
 
Петро Лилик
 
Незнаменита війна
Comments: 4
  1. Роман
    6 years ago

    Повчально

    ReplyCancel
  2. Оксана
    6 years ago

    Дуже багато людей не знають , що таке ” порічка ” ,кажуть , що це нещодавно вигадане слово , а Ви про ” марели-жардели “!

    ReplyCancel
  3. Сергій
    6 years ago

    Значення слова «Avril» не встановлено, можливо від етруської Афродіти…
    http://www.etymonline.com/index.php?term=April

    ReplyCancel
  4. Оля
    1 year ago

    Апрель -місяць, зігрітий сонцем… щось цьогоріч пішло не так:)

    ReplyCancel

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video6 years ago 4 коментарі Мовні забавки26,161
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.