UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Азбучні війни

Азбучні війни

А, Бе – абетка
Азъ, Букы – азбука (рос.)
Альфа, Віта – алфавіт (лат.)
A, Bе, Cе – абецадло (польськ.)
Так склалося, що всі православні країни мали кирилицю за алфавіт, католики – латинку; і християни були найбіднішими в Європі. Певно, це й посіяло в думки людей питання: «Чи не краще перейти на латинку та прийняти католицизм, чи хоч би його гібрид – греко-католицизм?» Крім того, навчання в кращих європейських вишах, у Києво-Могилянці велося латиною. Оскільки ж легітимного правопису українці не мали, то багацько люду з ХVI послуговувалося латинкою для написання українських текстів. Так писалися твори у Почаївській лаврі, латинкою писав Тимко Падурра.
Втім, латинка не прижилася на Східній Україні, а на Західній точилася справжня азбучна війна.
У 1833 р. видавець Вацлав Залеський подав цю думку; її підтримав Бальовський. У 1834-му р. у статті «О wprowadzeniu abecadła polskiego do pismiennictwa ruskiego» український учений, священник Йосип Лозинський запропонував запровадити замість невідповідної фонетичній системі української мови «мертвої» кирилиці польський алфавіт (абецадло). У 1835 р. Й. Лозинський цим алфавітом опублікував свою етнографічну працю «Ruskoje wesile». Відсіч дали Йосип Левицький і Маркіян Шашкевич твором «Азбука і абецадло». Львівські семінаристи зібрали кошти і 1836-го видали статтю Шашкевича у трьох тисячах примірників, які розіслали по всій Галичині. По цьому латинку забули…

Згадайте, «Кобзар» Тараса Шевченка, який його друг Яків де Бальмен написав і видрукував латинкою.
Другий спалах Азбучної війни стався 10 вересня 1859 р., коли австрійський намісник (губернатор) у Галичині граф Аґенор Ґолухівський видав розпорядження використовувати в українських школах і українських виданнях латинський алфавіт (латинку), розроблену чеським філологом Йосипом Їречеком на основі чеської абетки.
Хвилі азбучної війни наближалися до штормових позначок, тому з’явилася цісарська постанова від 10 квітня 1861 р., згідно з якою, адміністрація та суди імперії не мусили, але могли вживати в україномовних документах кирилицю. Таке фарисейство дозволило галицьким органам влади іґнорувати кирилицю в україномовних документах.

Вер 10, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
День народження автора "Енеїди"Перша світова
You Might Also Like
 
Аляска
 
Костянтин Богаєвський

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Мовні забавки1,939
Недавні записи
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.