UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Азбучні війни

Азбучні війни

А, Бе – абетка
Азъ, Букы – азбука (рос.)
Альфа, Віта – алфавіт (лат.)
A, Bе, Cе – абецадло (польськ.)
Так склалося, що всі православні країни мали кирилицю за алфавіт, католики – латинку; і християни були найбіднішими в Європі. Певно, це й посіяло в думки людей питання: «Чи не краще перейти на латинку та прийняти католицизм, чи хоч би його гібрид – греко-католицизм?» Крім того, навчання в кращих європейських вишах, у Києво-Могилянці велося латиною. Оскільки ж легітимного правопису українці не мали, то багацько люду з ХVI послуговувалося латинкою для написання українських текстів. Так писалися твори у Почаївській лаврі, латинкою писав Тимко Падурра.
Втім, латинка не прижилася на Східній Україні, а на Західній точилася справжня азбучна війна.
У 1833 р. видавець Вацлав Залеський подав цю думку; її підтримав Бальовський. У 1834-му р. у статті «О wprowadzeniu abecadła polskiego do pismiennictwa ruskiego» український учений, священник Йосип Лозинський запропонував запровадити замість невідповідної фонетичній системі української мови «мертвої» кирилиці польський алфавіт (абецадло). У 1835 р. Й. Лозинський цим алфавітом опублікував свою етнографічну працю «Ruskoje wesile». Відсіч дали Йосип Левицький і Маркіян Шашкевич твором «Азбука і абецадло». Львівські семінаристи зібрали кошти і 1836-го видали статтю Шашкевича у трьох тисячах примірників, які розіслали по всій Галичині. По цьому латинку забули…

Згадайте, «Кобзар» Тараса Шевченка, який його друг Яків де Бальмен написав і видрукував латинкою.
Другий спалах Азбучної війни стався 10 вересня 1859 р., коли австрійський намісник (губернатор) у Галичині граф Аґенор Ґолухівський видав розпорядження використовувати в українських школах і українських виданнях латинський алфавіт (латинку), розроблену чеським філологом Йосипом Їречеком на основі чеської абетки.
Хвилі азбучної війни наближалися до штормових позначок, тому з’явилася цісарська постанова від 10 квітня 1861 р., згідно з якою, адміністрація та суди імперії не мусили, але могли вживати в україномовних документах кирилицю. Таке фарисейство дозволило галицьким органам влади іґнорувати кирилицю в україномовних документах.

Вер 10, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
День народження автора "Енеїди"Перша світова
You Might Also Like
 
Лицар із Донецька
 
14 серпня 1457 р.
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image9 years ago Мовні забавки2,204
Недавні записи
  • Микола Бенардос
  • Іван Кучугура-Кучеренко
  • Радянський шпигун із Хортиці
  • Волобуєвщина
  • Олександр Бродський
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентТарас ШевченкоперекладачкозакикомпозиторграфікскульпторгетьманОУНісторикакторпейзажистбієналеБогдан ХмельницькийХарківпортретистКапністграфікапедагогжурналісткапейзажмитрополитлікаркороль ФранціїІван АйвазовськийбойчукістСергій КорольовкраєзнавецьМосковіяілюстраторШевченкоІван ФранкоКирил РозумовськийОлег ОльжичполіглотОстрогЯрослав МудрийІван Котляревський
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • binance до Святомир Фостун
  • You have 1 email № 119. Go > https://telegra.ph/Go-to-your-personal-cabinet-08-25?hs=e60b16271fddf1c099aa8668d34e6ac6& до Крилата літера

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok