– Сидиш? – вистрілюють Хомівна, – а я за тебе маю віддуватися перед Софочкою!
– За мене? З якого дива?
– А вона гортала твої сторінки ФБ, побачила портрет поета-хіміка Леоніда Мосендза та й напала: Чому у нього прізвище не слов’янське?
– А ти ж їй що? В рота води набрала? Тільки на мене можеш нападати? Чому прізвище не слов’янське? Зі спогадів Леоніда Мосендза відомо, що за легендою рід отримав прізвище в 1410 р. за участь Мосендза-Литвина в бою під Грюнвальдом. Литвин – давня самоназва білорусів. Слово «мосенз» — білоруською «бронза», синонімічне прізвище у цій мові Мосенжник — «мідник».
– Пізніше рід сполонізувався. Правда, й у польській мові є слово «mosiеzne», що перекладається як «латунь». Рідковживаним в українській мові є слово «мосендз». 
От опис булави Богдана Хмельницького, що знаходиться у Варшаві. «Булаву виготовлено в Османській імперії в XVII сторіччі з рогу африканського носорога, дерева, мосендзу та срібного дроту й інкрустована слоновою кісткою. Висота виробу — 23,9 см.»
– Ну, от, усьо ясно! Прізвище Мосендз вказувало або на професію того, хто працював із металом, або мав бронзового кольору шкіру. Цілком слов’янське слово!
– А можливо пращур Литвин показав себе у битві металевим? Звідси Мосендз.
– Цікаво. А вчителі наші це знають?
