– Слухай сюди! От поясни, як правильніше сказати ринок чи базар? – філософствують Хомівна.
– А як сказав таваріщ «Нілох»? Какаяразніца!
– Ти ба! Чому це?
– Бачиш, місце зустрічі попиту та пропозиції називають словами іншомовного походження: слово “базар” прийшло до нас із тюркської, а “ринок” – з німецької. Отже, це слова синоніми.
– Виходить, ми не маємо свого питомого слова? – репетували Хомівна.
– Чому ні? Маємо слово «торг», «торговище». Ми його навіть фіннам подарували. Чула ж либонь назву міста «Турку» (торг)? У стародавній Греції місце торгів носило назву агора (лат. agora), а у давніх римлян форум (лат. forum).
Бачиш, місце зустрічі попиту та пропозиції називають різними словами іншомовного походження: слово базар прийшло до нас із тюркської (з перс. بازار — бозо́р ← пехл. wāzār ← давньоперс. vāčar ← протоіндоіран *wahā-čarana), а ринок – з німецької. Отже, це слова синоніми. Спочатку слово «базар» поширилося у побуті. Уже тоді почали шанувати вагу. Турецькою «кантар» – вага, звідси кантер, кантаржій, військовий кантаржій – охоронець військових ваг і мір, що були еталоном для всіх торговців на Запорожжі. Жив у окремому приміщенні на базарному майдані, збирав податок з усіх привезених на Січ товарів і розподіляв їх між старшиною, куренями та церквою.
– У нас казали «базарь», а у старому Олександрівську була колись вулиця Базарна, потім Анголенка…
– Згодом цим розмовно-побутовим терміном стали називати сезонну торгівлю спеціальними товарами: книжковий базар, шкільний базар, новорічний базар. З часом гамірний, неорганізований базар породив фразеологізм «пташиний базар», навіть увійшов до фені.
– Ага, «фільтруй базар!»
– А от згадай: як називали обов`язковий подарунок, який дореволюційні ґевали-жандарми здирали з селян-торгівців? Люди давали цей подарунок, а, одвернувшись, шепотіли: «Бодай ти вдавився!»
– Відкат? Бакшиш? – сипала сусідка.
– Е, ні! Базаринка.
– Ет, чула ж таке, а не згадала, макітра дірява!
– А от слово «ринок» утворилося від німецького rinc, -gеs – коло, кільце, площа, ринг.
– А боксерський ринг звідки?
– Прямий родич англійського ring. Похідні від «ринг» через польськ. rуnеk, чес. rynk «коло, міська площа», укр. ри́нок, білр. ры́нок.
– Ага, так от чому площа Ринок у Львові!
– З часом слово увійшло до сфери товарного обміну; пропозиції та платоспроможного попиту на товари світового господарства, країни: ринок збуту, світовий ринок, товарний ринок, фінансовий ринок, валютний ринок, ринок праці.
– Ага, зробили слово більш благородним!
– Англійці ж називають ринок «маркет», тобто продаж, торгівля, звідси супермаркет – великий переважно продовольчий магазин самообслуговування. Як свідчить Оксфордський словник, вперше термін «market» (ринок) був застосований у 1066 р., коли в нього вкладалося поняття права лорда та державних установ організовувати зустріч осіб для продажу й купівлі.
– Від слова «маркет» утворилося «маркетинг» – вплив на споживача, одержання прибутків. Винайшов маркетинг Пілип Котлер.
– В Україні склалася традиція регулярно в певну пору року і в певному місці влаштовувати торги.
– Ага, це ярмарки! Бабуня пригадували, що нинішня вулиця Жуковського називалася Ярмаркова і на ній у серпні 1843 року бував Тарас Шевченко, коли відвідував ярмарок і слухав там кобзарів.
– Господи! Тебе тільки зачепи! Ціла лекція!
