4 квітня 1803 р. Указом імператора Олександра І відкрито Віленський імператорський університет.
19 листопада 1816 року указом Олександра I був заснований Королівський університет Варшави.
Після Листопадового повстання у Варшаві 1831 р. царат закрив ці університети, ліцей у Кремінці.
28 липня 1834 р. у день пам’яті князя Володимира у польськомовному Києві в орендованому приміщенні відбулося урочисте відкриття російськомовного Імператорського університету
До Києва перевезли всю матеріальну частину Кременецького ліцею: «бібліотеку (34 378 томів), хімлабораторію (540 апаратів), гербарій (1500 видів флори), мінералогічний (15 538 експонатів), фізичний (251 інструмент і прилад), зоологічний (20 487 експ.), нумізматичний (понад 17 000 монет, майже половина античні), образотворчого мистецтва (450 предметів) кабінети» – Вікіпедія.
Як свідчить Вікіпедія, з Крем’янця до Києва перевезли найкращу частину ботанічного саду (8000 рослин і 50 дерев у горщиках, 15 000 живих рослин, 10 000 видів насіння, 300 різновидів засушених фруктів).
Перевезли всіх викладачів Кременецького ліцею. Так у Києві з’явився перший директор ботанічного саду Вілібальд Бессер. Професор ботаніки австрієць Бессер у Києві читав лекції латиною, німецькою, але не знав російської, тому його відпустили.
Щоб приспати шляхтичів, цар пообіцяв відкрити польську кафедру, провели офіційний конкурс на викладача цієї кафедри. Переміг письменник Юзеф Крашевський, чекав призначення на обіцяне місце професора літератури у відкритому Київському університеті. Влада дала слово і забрала його: не відкрила обіцяну кафедру, Юзеф-Ігнаци Крашевський не став викладачем.
Київський університет став другим вищим навчальним закладом на території підмосковної України після Харківського університету. У 1834-1835 н/рр. в університеті працював лише один філософський факультет із двома відділеннями: історико-філологічним і фізико-математичним. На перший курс було зараховано 62 студенти. У 1835 р. було відкрито юридичний факультет.
У 1840 р. з Вільна (м. Вільнюс) перевели Віленську медико-хірургічну академію (до 1832 р — медичний факультет Імператорського Віленського університету) разом з матеріально-технічною базою, бібліотекою та більшою частиною викладачів. Новостворений університет отримав решту власності ліквідованого університету, значну частину його видатної бібліотеки. У 1841 р. почав працювати медичний факультет.
28 липня 1837 р. оскільки Київський університет Св Володимира не мав власного приміщення, було ухвалено проєкт професора архітектури Петербурзької академії мистецтв Вікентія Беретті, закладено перший камінь. Будівництво нового приміщення розпочалось 31 липня 1837.
