– Давай, колися! – наступають Хомівна. – За скільки ж дід купив козу-дерезу? За півкопи чи три копи? Та й копа чого: яєць чи збіжжя?
– Охолонь, голубонько! Ні яйця, ні збіжжя, бо на базарі шанують гроші, а не бартер.
– Хочеш сказати, що копа – це гроші?
– Таки да. Копа – назва грошової одиниці – 60 литовських грошей, пізніше – 75 польських, чи 50 московських копійок.
– І хто ж написав про цю «правдиву» кізоньку?
– Багато українців писали цю казку: Костянтин Ушинський, Олена Пчілка, Дніпрова Чайка.
– Щось я про останню не чула!
– Людмила Олексіївна, псевдо Дніпрова Чайка, по чоловікові Василевська. Жила у Херсоні, її родина була одна з небагатьох, хто спілкувався українською мовою, для своїх трьох діточок написала – казки, вірші, лібрето опер «Коза-дереза», «Краплі-мандрівниці», «Пан Коцький», «Весна-красна». Лібрето першої дитячої української опери «Коза-дереза» Дніпрова Чайка створила буквально за два чи три дні, музику до неї (з народних пісень) дібрали О. Русов, О. Ліндфорс і А. Конощенко. Опера була вперше виконана в Херсоні 1886 року.
– Стоп! Я ж пам’ятаю, що це опера Миколи Лисенка, – мітингують Хомівна.
– Музику до першої української дитячої опери «Коза-Дереза» написав у 1888 році Микола Лисенко на лібрето Людмили Дніпрової Чайки та здійснив її постановку вдома. Це був своєрідний подарунок композитора своїм дітям. Справа в тім, що Микола Лисенко одружився з коханою красунею, розумницею Ольгою О`Коннор, мріяв про багатодітну родину, але не судилося. 12 років прожили Микола з Ольгою. Їхній дім на Хрещатику, 41 – навпроти нинішнього ЦУМу (не зберігся) зустрічав гостей ласкаво й гостинно. Сюди приходила Леся Українка й брала уроки музики у талановитої піаністки, пані Ольги. Микола Віталійович Лисенко поселив у своєму домі ученицю Ольгу Липську: вчив її грі на фортепіано, готував для вступу до консерваторії. Дружина була добрим другом композитора, вона першою побачила амурні лелітки в очах чоловіка. Вони не розійшлися: просто припинили жити разом і зберегли добрі стосунки. Романс «Коли розлучаються двоє» на слова Генріха Гайне Лисенко присвятив дружині Ользі О’Коннор.
Про кохану Ольгу Липську композитор писав: «була вельми здібна до музики, малювала прегарно… і мою ідею служіння вітчизні вона сприйняла й допомагала мені, як ніхто». Вона так і не вступила до консерваторії: народила Лисенкові сімох дітей. Померла Ольга при народженні останнього – Тараса. Лисенко казав, що хлопець дуже схожий на матір, особливо – очима. Оскільки вони жили невінчані, діти, за тодішнім звичаєм, не могли вважатися законними. Але Ольга О’Коннор – вінчана дружина – надала всі необхідні свідчення та документи, щоб Микола Віталійович міг «усиновити» своїх дітей.
Своїм дітям композитор зробив своєрідний подарунок написав у 1888 році на лібрето Дніпрової Чайки першу українську дитячу оперу «Коза-Дереза» та здійснив її постановку вдома.
Пізніше Максим Рильський зробив літературну огранку-редагування лібрето опери.
– От тобі й коза-дереза!
Залишити відповідь