12 березня 1945 року рейх міністр Східних окупованих територій Альфред Розенберг направив Павлові Шандруку офіційного листа, в якому вказувалось: «Німецький уряд визнає Український Національний Комітет як єдиного представника українського народу. Національний Комітет має право дотримуватись свого розуміння майбутнього України і проголошувати його в своїх деклараціях і маніфестах». Отже, Німеччина офіційно визнала УНК органом офіційної репрезентації України і як свого союзника у війні. Українці отримали офіційно визнаний іншими країнами репрезентативний орган, фактично – уряд України в очах Німеччини та її союзників.
18 квітня 1945 року генерал Шандрук прибув до Першої дивізії до міста Фелькермаркт у Південній Австрії.
25 квітня у присутності генерал-лейтенанта Павла Шандрука відбулося урочисте складання присяги дивізійниками на вірність Україні та УНА — так постала Перша УД УНА. У Британський штаб за дорученням Павла Шандрука передали англомовні документи про УНК, УНА і Першу українську дивізію.
7 травня 1945 р., дізнавшись про капітуляцію Німеччини, генерал Павло Шандрук наказав 1-й Українській дивізії Української національної армії в Німеччині (колишня “Галичина”) відійти з лінії фронту не пізніше 8 травня та форсованим маршем перейти за р. Мур у зону окупації західних військ. Українські дивізійні сапери налагодили міст через річку, яким скористалася не тільки дивізія, а й відступаючі німецькі й угорські частини. Радянські війська в районі Юденбургу танковим ударом розсікли дивізію на дві частини. 8 травня Перша УД рушила з фронту на Захід: більша група пішла на Філлях до англійців, менша — на Тамсвег до американців.
Генерал зі штабом дістався Мюнхена. Полонений Павло Шандрук домігся особистої зустрічі з очільником польського уряду в еміграції, особистим знайомим генералом Владиславом Андерсом (побратим із 1939 р.; кохана дружина генерала Андерса – українка Ірина Яросевич, перша любов – Богдана Весоловського). За клопотанням останнього був звільнений і розпочав дипломатичний етап урятування вояків дивізії від видачі на розправу більшовикам (вояки були оголошені громадянами Польщі). Наступні півтора роки дивізія перебувала в таборі інтернованих в Італії. Частина дивізійників уникнула перебування в англійському полоні в Італії після закінчення війни – вони перейшли до армії ген. Андерса.
Після суду в Нюрнберзі їх було визнано не винуватими і Великобританія надала прихисток дивізійникам, які поселилися в двох містах, не розпорошуючись. Дали клятву при змозі брати шлюб із українкою, розмовляти в родині українською, дітей виховувати українцями. Щомісячно вони сплачували гіркозароблену десятину на українські справи.
Павло Шандрук був підвищений до рангу генерала-полковника. Він жив у Німеччині, потім у США. У Мюнхені 1948 року на загальних зборах Наукового товариства імені Тараса Шевченка за рекомендацією Історично-філософської секції генералів Армії УНР Павла Шандрука вибрали дійсним членом Української академії наук в еміграції. Кавалер найвищої військової нагороди Польщі — ордену Virtuti Militari 5-го ступеню за героїзм під час військових дій 1939 р. мав французький Орден Святого Лазаря Єрусалимського.
Отже, чи закінчена війна?! Закінчена для тих держав, націй, хто цим радикальним способом розв’язав конфлікт; якщо конфлікт не розв’язаний – війна не закінчена. Чи вирішила проблеми Україна зміною окупантів? Війна за Україну триває.
