UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Ґранчак

Ґранчак

І куди дітися від друзів-алкоголіків? Нікуди! Вийду з під’їзду – а вони припарковані по всіх усюдах, ведеть специфічні розмови.
– Сідай біля нас, Володимирівно! Стаканчик дати?
– Що ж ви хлопці до назви тари такі байдужі! Адже від того, як її назвати, залежало скільки грамів наливати.
– Ага, стакан – це двісті грам? Правильно?
– Вірно, склянка – це двісті грам, ґранчак – склянка з 16 гранями на 250 грамів. Перші ґранчаки ручної роботи відомі з давніх-давен, машинної роботи – з 1914 року. 11 вересня 1943 року на скляному заводі у м. Гусь-Хрустальний здійснили випуск ґранчаків для їдалень та масового використання дизайну Віри Мухіної.
– Віра Мухіна? Це та, що баба з мужиком на «Мосфільмі»?
– Можна й так сказати. Вона автор монумента «Робітник і колгоспниця», також пивного кухля.
– А чому 16 граней?
– Бачиш, радянці всьому надавали політичних значень. У ті часи було 16 радянських республік, тому 16 граней.
– Та ну, 15 республік було.
– Бачите, 31 березня 1940 р. до Карельської АРСР приєднали захоплені в ході радянсько-фінської війни фінські території і назвали нову радянську республіку Карело-фінською РСР (проіснувала в цьому статусі до 1956 року, нині республіка Карелія у складі РФ). З 1956 р. СРСР складався з 15 республік.
– А як називається ємність удвічі менша за склянку? На сто грамів!
– Здаємося….
– Та назва ж сама підказує: сто грам – стопка. Усі інші – шкалик, осьмушка, чарка – на 75 гр.
– Ет, даремно ти, Володимирівно, не п’єш. Ти б у нас стільки б горілки виграла…

Бер 30, 2021Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Вадим МодзалевськийМоква
You Might Also Like
 
Дмитро Іваненко
 
3 липня

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image19 days ago Мовні забавки188
Недавні записи
  • Дерен чи кизил?
  • Наші словенятка
  • Харитинка чи Джоконда?
  • Петербург – колонія культурних українців
  • «Нам нема місця на своїй землі»
Позначки
поетписьменникчервоний тероркозацтвоживописецьЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникІван АйвазовськийТарас ШевченкоскульпторОлег ОльжичперекладачАполлон СкальковськийСергій КорольовПавло ПолуботокОлександр РубецьІван ФранкоОлексій ПеровськийКирил РозумовськийгетьманІван КотляревськийЮрій ШухевичфілологфольклористісторикОсип БодянськийЧернівціросійсько-турецька війнаПотьомкіндекабристиПереяславський договірГригорій ТарновськийВолодимир АлександровНестор Махноісторик прававчений-криміналістОлександр КістяківськийІван СокульськийКарл БрюлловГанна БарвінокОлександра БілозерськаТроцькийГригорій Жученко
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Орест Кучерин до Гійом Аполлінер
  • Оля до Абрикос
  • Ганна Черкаська до Іван Кавалерідзе
  • Наталія Семененко до Замурований заживо за слово правди
  • Микола Козак до Іван Кавалерідзе
Сторінки
  • Frontpage
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.