У нас ці квіти називають сокирками польовими, шпорником, у Німеччині – лицарські шпори, Англії – химерні шпори, а у Франції — ніжки жайворонка.
Світлина Ігоря Козицького
Квітка дельфініум (delphinos) у Греції отримала свою назву від дельфіна, чию голову нагадували пуп’янки. Дельфініум та дельфін – слова-родичі. Дельфін із грецької – дитинча, бо ці істоти мають дитячий характер. Грецька легенда розповідає, що колись у Давній Елладі жив талановитий юнак, який по пам’яті вирізьбив свою загиблу кохану та вдихнув у неї життя. За таке зухвальство боги перетворили юнака на дельфіна. Одного разу дівчина прийшла до моря і побачила дельфіна, який поклав до її ніг ніжну квітку – дельфініум.
Схоже, що скіфи теж послуговувалися цією назвою. За легендами отрутою з цієї рослини степові кочівники обробляли вершки своїх стріл. У Ігоря Козицького знайшла, що тривалий час замість грошей скіфи використовували «дельфіни» – зіпсовані влучанням у броню бронзові вершія стріл, що при деформації дійсно нагадували дельфінів.
Щоб колоради не заводилися, моя бабусечка обсаджувала рядки картоплі сокирками-дельфініумами.
