UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Софія Бодуен де Куртене

Софія Бодуен де Куртене

– Ану скажи, яка там художниця Софія у Парижі була закохана у нашого Михайла Бойчука?
– Та їх аж три були художниці, три молоді подруги-польки. Усі три Софії закохані у Михайла Бойчука: Софія Бодуен де Куртене (1887–1967), дочка професора Петербурзького (згодом Варшавського) університету, мовознавця-славіста І. Бодуена де Куртене; Софія Налепінська (1884 – 1937), дворянка, дочка польського інженера залізниці та француженки; Софія Сегно (1887-1971)– дочка багатого капіталіста. Власне, гумористичні портрети Софій і учителя Бойчук зобразив у творі «Чотири жінки і кіт». На першому плані — в червоній хустині — Софія Налепінська, поруч із нею — Софія Бодуен де Куртене, за ними — Софія Сегно, ліворуч — Гелена Шрамм. Себе ж Михайло Бойчук «зобразив» у на задньому плані…
– Не пОйняв. А – ось – березневий кіт із жагучою кортячкою! – торжествувала Хомівна.
– Твоя правда! Завжди кіт, який не розумів відмов.
– А яка з них аристократка? Аристократка – це ж царського походження? – допитує мене Хомівна.
– Так, царське, королівське, одним словом монархічне походження мала Софія Бодуе́н де Куртене́. Вона народилася 2 січня 1887 р. у м. Дерпт (нині Тарту, Естонія) в сім’ї відомого вченого мовознавця-славіста, професора Краківського та Дерптського університетів Яна (Івана Олександровича) Бодуена де Куртене. Її батько – нащадок хрестоносців, єрусалимського короля Болдуїна. Бодуен II де Бур – король Ієрусалиму, Балдуін II де Куртене – імператор Латинської імперії. У книжці Віктора Шкловського «Жили-були» читаємо: «Кажуть, коли йому в Казані вкрай набридла поліція, запитуючи про зв’язки та походження, то професор замовив картки з означенням: «І.О.Бодуен де Куртене. Єрусалимський король». Одним із предків де Куртене був французький аристократ, який перебрався до Польщі під час правління короля Августа II Сильного. 1901 року основоположник науки про фонему у мовознавстві переїхав працювати у Петербурзькому університеті.
Мати Софії — Ромуальда Яніна з родини Багницька (1857—1935), польська письменниця.
Початкову освіту Софія отримала у домашніх вчителів та приватній гімназії у Петербурзі, а уроки з рисунку і живопису — у художниці Ганни Мілковської. Разом із «трьома Софіями» юнка навчалася у Петербурзі в приватній школі Янека Ціонглінського.
– Ян Ціонглінський? Це той, із кого Рєпін писав бравого козака з чорними довгими вусами і оселедцем. Та ось він – сидить на колоді, захоплено слухає і притакує словам кулачищем по голій спині картяра.
– Ну, Хомівна, ну, розумаха! Саме у цього Яненка. Потім Софія студіювала у професора С. Холлоші в Мюнхені, згодом — у майстерні Поля Серюзьє. І нарешті панянки стали ученицями нашого тернополянина (1909 – 1910). Золотими променями сяяли очі Софії, коли дивилася на учителя, але не могла кликати щастя не своє. Бачила ж бо, як одним полум’ям палали Михайло й Софія Сегно. Восени 1910 р. Софія Бодуен де Куртене повернулася в Петербург. Художниця виставлялася на виставках об’єднань «Союз молодежи» та «Треугольник».

Rys.W.3102; Baudouin de Courtenay, Zofia (1887-1967) (rysownik); U studni; tempera; tektura, płótno; 69 x 47

Приїздила до Львова, працювала у соборах разом із бойчукістами. Згодом їздила виконувати з ними реставраційні роботи на Київщину, у с Лемеші. Її кохання не гасло, але Бойчук був із Софією Нелепінською. Більше стежки Бойчука та Софії не перетиналися.
Першу світову художниця провела в Петрограді, лікувала туберкульоз легенів, виїздила до санаторіїв Фінляндії. У 1918 р. родина переїхала до Польщі. Софія Бодуен де Куртене оформила 24 монументальні споруди у Ґданську, Оливі, Ченстохові. Авторка образів для вівтарів, стінних фресок, проектів вітражів для костелів.
У 1930 р. разом із матір’ю мандрувала Італією: Рим, Помпеї, Неаполь, Флоренція. Уклала статтю «Зауваги з техніки помпейського живопису».
У 1935 р. проектувала вітражі для костелу св. Анни у Вільно. Під час війни жила під Варшавою, створила проект вітражів для костелу в Хрусьліні. Займалася книжковою ілюстрацією.
28 березня 1967 р. у м. Ченстохов, Польща 80-річна художниця-бойчукістка упокоїлася.

Лис 5, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Успенський соборТеатр "Металіст"
You Might Also Like
 
Віра Бабенко
 
Міцкевич Олександр

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image3 years ago Видатні люди1,220
Недавні записи
  • Ленд-ліз
  • І голови рубались, і струни рвались…
  • Настурція чи красоля?
  • Робер Оссейн
  • «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
Позначки
поетписьменникчервоний тероркозацтвоживописецьЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникІван АйвазовськийТарас ШевченкоскульпторОлег ОльжичперекладачАполлон СкальковськийСергій КорольовПавло ПолуботокОлександр РубецьІван ФранкоОлексій ПеровськийКирил РозумовськийгетьманІван КотляревськийЮрій ШухевичфілологфольклористісторикОсип БодянськийЧернівціросійсько-турецька війнаПотьомкіндекабристиПереяславський договірГригорій ТарновськийВолодимир АлександровНестор Махноісторик прававчений-криміналістОлександр КістяківськийІван СокульськийКарл БрюлловГанна БарвінокОлександра БілозерськаТроцькийГригорій Жученко
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Анастасія до Іван Грозний
  • Ганна Черкаська до Ленд-ліз
  • Богдан Попадин до Ленд-ліз
  • волинянка до І з’їзд монархів Європи в Луцьку
  • Антоніна до Справа в капелюсі
Сторінки
  • Frontpage
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok