9 квітня 1816 р. у містечку Люзіньї-сюр-Барс (Лусіньї) департаменту Об народився Шарль Ежен Делоне (1816-1872). Його батько був учителем математики. Після навчання в колежі Шарль вступив до Політехнічної школи в Парижі, де за ним швидко закріпилася слава одного з найбільш здібних студентів. За два роки отримав місце викладача в Політехнічній школі. Згодом Делоне став студентом Гірничої інженерної школи. Після закінчення цього закладу Делоне одержав місце професора геометрії, механіки та інженерних справ Політехнічної школи. Одночасно викладав у Сорбонні (1841—1848 рр).
Тридцятирічним Делоне захопився механікою небесних тіл. Виконав дослідження збуренням у русі Урану (1842) і теорії припливів (1844). Розробив (1846—1855) метод розв’язання задачі про збурений рух небесних тіл. Удосконалення цього методу, що відомий зараз як метод Делоне, застосування його до руху Місяця стало справою життя вченого. З 1855 р. Делоне був членом Паризької Академії наук. З 1862 р член Бюро довжин. У 1860 та 1867 рр. вийшли два томи його фундаментальної праці «Теорія Місяця». Головну увагу Делоне приділив віковому прискоренню середнього руху Місяця. Відкрив (1867) вікове уповільнення обертання Землі, викликане її приливною взаємодією з Місяцем і Сонцем.
У 1869 р. його було обрано у Лондонське королівське товариство, 1870 р. Делоне замінив У. Левер’є на посаді директора Паризької обсерваторії, вирішив цілком присвятити себе астрономії. У 1871 р. став іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.
5 серпня 1872 р. у Шербур-Октевіль 56-річний Шарль Ежен Делоне потонув під час прогулянки на човні у Шербурі.
На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8688 Делоне.
Славні імена київських нащадків Делоне шанують науковці КПІ, українські пілоти, альпіністи.
Джерела: Короткий астрономічний календар 1991
Вікіпедія
