UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Кость Клепачівський

Кость Клепачівський

– Ти таке чула: рашистські бандюки надрюкали купюри карбованців із видом Севастополя? Це ж тігіпка убив нашу гривню із Херсонесом на реверсі! Теж мені голова Державного банку: втік до московії! Я б його під трибунал, гада. А з усіма директорами Нацбанку зробила б, як Петро І: «оклади положить небольшие, ибо работа воровская!» Це були роботи «на прокорм», – бурхливо кипіла Хомівна.
– Заспокойся, будь ласка, були серед директорів банку порядні люди, які не зрадили своєму громадянству, ручок у державну скарбницю не запускали, навіть свої власні доплачували.
– Що ти мені казками баки забиваєш? Я що – Хома без ума? Не бачу, що робиться?
– Сонечко, я тобі правду кажу, був такий директор Державного банку УНР Костянтин Клепачівський, чоловік онуки Миколи Аркаса – Марії…
– А можна подробиці?
– Звісно, можна…
12 жовтня 1887 року на хуторі Волошиної-Долини, Хорольського повіту, Полтавської губернії (с. Ново-Іванівка на Полтавщині) народився Костянтин Йосипович Клепачівський – правник, фінансист, директор Державного банку України, співтворець української валюти. Народився в україномовній родині священика Йосипа Ілларіоновича Клепачівського та його дружини Єфросинії.
Коли малому виповнилося 8 років, родина перебралася до Лохвиці. Розпочав освіту у Лубнах, потім у духовній семінарії Житомира. Хлопчина мав музичний слух, гарний сильний голос, був диригентом хору семінаристів. Гарний учень одним рухом перекреслив своє майбуття: разом із трьома товаришами пішов до управи семінарії з вимогою, «аби літургія в семінарії була лише українською мовою». За що був виключений із семінарії із «вовчим білетом». Довелося доучуватися в Казані, де знавець музики диригував архієрейським хором.
Вивчав Кость право на юридичному факультеті Петроградського університету, був улюбленим студентом професора Туган-Барановського. Активний українець був членом української студентської громади Петрограду. Згодом закінчив правничий факультет Петроградського університету, після чого працював аплікатором у столичному Окружному суді. Завдяки допомозі професора Михайла Туган-Барановського, отримав місце в інспекційному відділі Державного банку Російської імперії.
У грудні 1917 року К.Клепачівський переїхав до Києва, де почав працювати у фінансовій сфері, очолюваній Генеральним секретарем фінансів М. Туган-Барановським. За ухвалою Центральної Ради від 22.12.1917 року організував Український Державний банк, який почав емісію української валюти.
А в цей час в Генеральному штабі УНР довіреним урядовцем працювала онука Миколи Аркаса. Молодша на 14 років Марія вразила 30-річного Костянтина Клепачівського не тільки красою, а добротою, чесністю, принциповістю патріотки. Громадяни УНР закохалися, поставили свої підписи під шлюбною угодою і не змінили громадянства до кінця своїх днів. Правда, підпис директора Державного банку України Клепачівського з’явився на 50 і 100, 1000 гривень, надрукованих у Відні за ескізами Г. Нарбута.
Виїхали молоді з донечкою Софією й вивезли цілий вагон скарбів (понад 200 банківських скринь із грішми й архівами Державного банку УНР до м. Ченстохов (Польща). Спочатку тримали у приміщенні Польського банку, через рік найняли приміщення у Варшаві, оплачували з власних коштів.
16 серпня 1944 року державний скарб УНР завантажили на німецькі машини й вивезли. Бездержавна Україна не піднімала питання про його повернення, а сучасні урядовці займаються тільки власними проблемами.
У січні 1945 р. родина переїхала до м. Аусбург, у жовтні 1949 – до Філадельфії. Жили поблизу Чикаго. Жодного громадянства вони не приймали. Донька Софія здобула вищу медичну освіту.
Помер К.Й.Клепачівський 14 травня 1979 року у м. Зайон, шт. Іллінойс. Його поховали на українському православному цвинтарі св. Андрія у пантеоні Бавнд Брук у Нью Джерcі (США).
Протягом всього життя Марія та Кость Клепачівські залишалися громадянами УНР.

Жов 12, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Михайло ЛевченкоАркаси. Захар
You Might Also Like
 
Володимир Піскорський
 
14 березня 1923

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Видатні люди1,405
Недавні записи
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.