«Терміну небезпека немає в словнику правдивого вояка!» – мотто генерал-поручника армії Української Народної Республіки, військового дослідника космосу Миколи Коваль-Медзвецького.
Народився 5 лютого 1868 р. у с. Нижча Кропивна на Поділлі (тепер Немирівський район Вінницької області). Навчався у Житомирській гімназії. У 1891 закінчив Московську військову артилерійську школу, в 1901 — геодезичне відділення Академії Генштабу у Петербурзі. Дістав призначення на посаду начальника астрономічної станції в Чарджоу. З 1905 — помічник начальника геодезичного відділу Генштабу російської армії, з 1911 — начальник школи топографічних військ Російської імперії в Петербурзі. Брав активну участь у житті української громади Петербурга.
Навесні 1917 одним із перших генералів російської армії прибув до Києва і зголосився до служби у Збройних Силах України. В 1917 Українською Центральною Радою був призначений начальником Головної геодезичної управи.
З 1919 член Ради Військового міністерства УНР, з 1920 — генерал-поручник, здійснював зв’язок Головного Отамана С.Петлюри з Галицькою Армією, очолював комісію УНР в Проскурові для вирішення подальшої долі роззброєних у травні 1920 частин Червоної Української Галицької Армії.
Після інтернування Армії УНР в Польщі перебував у Кракові, працював в астрономічній обсерваторній станції Ягеллонського університету. 
У Польщі вчений заклав основи сучасної метрології та гравіметрії, восени 1922 р. Микола Коваль-Медзвецький став керівником астрономічної обсерваторії Ягеллонського університету. Під час Великодніх свят 1923 організував урочистий парад Кінногірського дивізіону генерала О. Алмазова у Лобзові (передмістя Кракова).
Останні роки працював у Варшавському бюро мір і ваг, вів гравіметричні спостереження у Гдині, Картузах, Варшаві. Микола Коваль-Медзвецький після важкої хвороби помер 10 вересня 1929 р. у Варшаві, похований у православній частині міського цвинтаря «Воля»
