UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Іван Григорович-Барський

Іван Григорович-Барський

10 вересня 1791 року помер Іван Григорович-Барський, архітектор українського бароко.
Народився Іва́н Григоро́вич-Ба́рський 1713 р. у містечку Літковичах (батьки – вихідці з м. Бар на Поділлі). Малому було два рочки, коли сім’я переїхали до Києва, тому Київ, точніше Поділ, став для Івана рідним. Батько майбутнього архітектора був заможним крамарем і старостою соборної подільської церкви Успіння Богородиці Пирогощі. Як і його старший брат Василь (відомий письменник-мандрівник), Іван здобував знання у Києво-Могилянській академії.
З батькової науки він засвоїв дві істини: по-перше, що «мистецтво не годує», тому став добрим крамарем і хазяїном цегельного заводу, депутатом Київського магістрату; по-друге, «багато гарних дітей мати – голодної старості не знати», бо пенсій тоді не існувало. Напитали батьки Іванові дівчину і у 31 рік він пішов під вінець. Дружина виявилася доброю хазяйкою, турботливою матір’ю їхніх 15 дітей. Пан Іван із синами до останніх днів тримав крамницю на Подолі.
Спробував себе в архітектурному мистецтві Іван уже у зрілі роки, пройшов вишкіл на будовах інших зодчих, зокрема у Шеделя, приступив до самостійної творчості. У цей час він називав себе «міщанином — кам’яних справ майстром».
У травні 1785 р. видатний зодчий хворів і був при смерті, тому Іван Григорович-Барський склав епітафію і перерахував свої основні здобутки. Проте йому вдалося одужати і прожити ще шість років, а стислий перелік архітектурної спадщини зодчого залишився.
Починається він з водогону на Подолі. Його частиною був павільйон-фонтан, так званий «Феліціан», на майдані перед будинком магістрату (нині Контрактова площа). Вода фонтану-запобіжника, витікала з посудини, яку тримав янгол і над яким зодчий збудував вишуканий цегляний павільйон із статуєю апостола Андрія на даху. На початку 19 століття янгол поступився місцем Самсонові, який роздирає пащу леву.
Близько 1760 р. Іван Григорович-Барський проводив будівельні роботи у Кирилівському монастирі. Наново декорував стародавню Кирилівську церкву, збудував монастирську огорожу, а також триярусну дзвіницю з брамою та невеликою церквою на другому ярусі. У травні 1936 року рішенням уряду УРСР дзвіницю було розібрано.
Провів реконструкцію пам’ятки часів Київської Русі — церкви Богородиці Пирогощі, де був старостою його батько. На жаль, ні брама, ні дзвіниця не збереглися.
Не збереглися дзвіниця Петропавлівської церкви на Притисько-Микільській вулиці (там тепер військова частина) та дзвіниця Успенської церкви на Контрактовій площі.
З будівель Григоровича-Барського привертає особливу увагу Покровська церква (1766). Як зауважив мистецтвознавець Федір Ернст, «розробка фасаду не має нічого спільного зі стилем Растреллі: своєю спокійною, ясною краскою вона наближається до епохи класицизму, а три банна система надає їй типового українського колориту».
Зберіглася на Подолі й Набережно-Микільська церква (1772—1775) на вулиці Григорія Сковороди. Зберігся, хоч і дуже перебудований, «городской магазин» — колишній хлібний склад по вулиці Братській, 2. Найбільше відомостей зберіглося про цивільні споруди Григоровича-Барського в Межигірському монастирі. Однією з кращих вважався корпус келій проти Спаської церкви.
Довелося Івану Григоровичу-Барському працювати за межами Києва (у Золотоноші, Козельці, Межигір‘ї). Він брав участь у спорудженні унікального собору в м. Козелець, розпочатого 1766 р. видатним українським архітектором Андрієм Квасовим. Собор Різдва Богородиці (Козелець) Барський надав собору ряд рис, властивих українському бароко. З ім’ям Григоровича-Барського пов’язують і будівництво полкової канцелярії в Козельці (близько 1756). Це – невеликий стрункий будинок; до прямокутного в плані об’єму посередині прилягає ґанок з колонами. Будівлю розділено капітальними стінами як у поздовжньому, так і в поперечному напрямку. Вельми цікавою тут є спроба поряд з парадним входом розв’язати сходівню в окремому приміщенні. Майстер підкреслив також призначення споруди ліпною геральдикою в трикутному обрамленні над півциркульними вікнами першого поверху.
Останнім архітектурним твором митця стала дзвіниця Успенського собору (1782) у Києві.
У 1787 році Київський магістрат на прохання архітектора відповідними документами визнав його шляхетність (дворянство).
10 вересня 1791 року 78-річний Іван Григорович-Барський помер.
Про Івана Григоровича-Барського режисер Валентин Соколовський у 1996 р. зняв телевізійний фільм («Укртелефільм»).

Вер 10, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Максим КовалевськийМикола Коваль-Медзвецький
You Might Also Like
 
Валентина
 
Дельфініум

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago Видатні люди2,705
Недавні записи
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
  • 26 червня
  • Недільні школи
  • Заткни гузно!
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.