Шоковий американський письменник українського походження, найбільш відомий за романом «Бійцівський клуб» Чарльз (Чак) Майкл Поланік (Palahniuk – Палагнюк) народився 21 лютого 1962 р. у Песко, Вашингтон, у сім’ї Керол і Фреда Поланіків.
Був такий обов’язок у козаків – безкоштовно, добровільно захищати рідну Україну. Нерідко залишав січовик дружину при надії і знав: загине – син буде носити його ім’я, а прізвищем стане ім’я матері. Чи не тому на нашій землі багацько Гандзюків, Мотричів, Палагнюків, Уляненків? Так було і в родині Палагнюків, що вела рід від козачки Палагни.
Дід Поланіка (Палагнюк) був українцем, який мігрував на Захід через Канаду, південні штати до Північної Дакоти, і оселився в Нью-Йорку у 1907 році. Чак Паланік писав, що трансформував своє прізвище, коли побував на могилі у баби з дідом, яких звали Павлина та Микола (Пола і НІк). У всіх офіційних документах він англійською пишеться як Palahniuk. Палагнюк. А читає сам себе Паланік…
Чак Поланік, виріс у вагончику разом зі своєю сім’єю. З двадцятирічного віку Поланік відвідував Школу Журналістики при Університеті штату Орегон, і закінчив її в 1986 році. Навчаючись в коледжі, він працював на Національному Громадському Радіо в місті Юджин, Орегон. Невдовзі він переїхав до Порт-ленду. Після короткого періоду роботи у місцевій газеті він почав працювати у фірмі Freightliner механіком, і залишався там, доки не став успішним письменником. Одночасно він писав інструкції з ремонту вантажівок, публікувався в пресі.
Поланік працював волонтером у будинку безпритульних; організовував транспортування безнадійно хворих людей у притулку. Після загибелі свого інтимного друга Чак залишив роботу в хоспісі.
Писати почав після 35 років. У вільний від роботи на Freightliner час Поланік створив роман «Бійцівський Клуб», що перевидавався тричі — у 1999, у 2004 і у 2005 рр. У 1999 році було завершено екранізацію фільму режисером Девідом Фінчером. Мас-медіа називають Поланіка «шоковим письменником», який звертається до гострих тем, послуговується обмеженим словниковим запасом із перевагою дієслів, а не прикметників; використовує короткі речення, тонкі цинічні дотепи, іронічний чорний гумор.