UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Єжи Петерсбурський

Єжи Петерсбурський

Єжи Петерсбурський (пол. Jerzy Petersburski), композитор, автор музики танго «Утомлённое солнце» та вальсу «Синий платочек». За часів Другої світової був підданим СРСР і мав прізвище Юрій (Георгій) Якович Петерсбурський і навіть як Петербургський Гаррі, в Аргентині — як George Petersburski.
Він прийшов у світ 20 квітня 1895 р. у Варшаві. Батько Якуб Петерсбурський, співак; мати Пауліна Мелоди́ста, польск. Melodysta з відомої варшавської, єврейської клезмерської сім’ї, піаністка. Композитор Альфред Мелодиста (Alfred Melodysta, автор шлягерів Fiakier и Ja chcę tak naprawdę, батько матері Петерсбурського Пауліни). Брат Юзеф став скрипалем, Станіслав — піаністом.
Мати почала навчати Єжи грі на піаніно з чотирьох років. Після закінчення гімназії навчався у Варшавській консерваторії у професора Антонія Сигетиньського; по класу фортепіано у професора Олександра Михаловського. Консерваторію закінчив у 1916 р. Студентом дебютував як акомпаніатор в театрі «Міраж». Першу пісню Є. Петерсбурського Велика Тедора на слова Юліана Тувіма виконала Марія Стронська в кабаре «Чорний кіт».
З 1920 р. продовжив удосконалювати фортепіанну техніку у Віденській Академії Музики. Він вивчав композицію, диригування та фортепіано у піаніста-віртуоза і композитора Артура Шнабеля, бо Єжи планував присвятити себе кар’єрі піаніста-віртуоза. Після знайомства з Імре Кальманом Єжи вирішив відійти від класичної музики, присвятити себе популярній музиці. Найпершою пробою став англійський вальс В Грінзінгу за вином (Грінзінг — район Відня).
Після повернення до Варшави Єжи вступив добровольцем до першого авіаполку. Брав участь у польсько-радянській війні. Після військової служби почав співпрацювати з музичним театром «Міраж» і кабаре «Перське Око» (пізніше «Морське Око»). Єжи Петерсбурський працював як піаніст, композитор і аранжувальник, акомпанував Олександру Вертинському. З 1922 р. разом із двоюрідними братами Артуром Голдом (1897—1943) і Генриком Голдом (1899—1977) організував джазовий оркестр Голда та Петербурського; працював в оркестрі варшавського театру-кабаре «Qui Pro Quo».
У 1928 р. стала хітом пісня Єжи «Танго Мілонга» (на слова поета Анджея Власта (Густава Баумриттера) у виконанні «королеви танго» Станіслави Новицької.
Упродовж 1930-1932 рр. Єжи Петерсбурський виступав у Відні, Давосі, Берліні, Празі. У Парижі він написав шлягер «Ні я, ні ти», виконаний Едіт Піаф.
Під час виступу оркестру Петерсбурського у Відні, видавець Вайнер Бохем запропонував Єжи 3000 шилінгів за право записати «Танго Мілонга», якщо буде змінено назву. Автор погодився – так народилася «О, донна Клара» з німецьким текстом Фрица Ленер-Беда. https://www.youtube.com/watch?v=qrazWuIyty8
Її співали Пола Негрі, Ал Джолсон, Генрі Варні. Танго «О, донна Клара» використали Сергій Бондарчук для стрічки «Доля людини» і Михайло Ромм у фільмі «Звичайний фашизм».
У кінці 1935 р. варшавський поет-пісняр Зенон Фрідвальд (Zenon Friedwald) запропонував Єжи Петербурському сентиментальний текст «To ostatnia niedziela» — (польськ. «Це остання неділя»). Композитор створив елегантне, вишукане танго і дав його співаку Мечиславу Фоггу. Це був успіх!

Відомий шлягер з польської українською переклав Володимир Книр:
Нині вже пізно каятись, годі!
Нашим стосункам — край!
Прийшов багатший і кращий від мене добродій
і враз тебе, щастя моє, вкрав.

Маю прохання, може, останнє
й перше палке моє:
Дай мені цю ось неділю, останню неділю,
а далі хай буде, як є.

Це — остання неділя,
нині ми розстаємось,
нині ми розійдемось
на вічний час.
Це — остання неділя,
не шкодуй її мені,
подаруй її мені
останній раз.

Матимеш неділь тих ще багато.
а мені лиш ця лишилася.
Це — остання неділя.
Більш навряд мені дасться.
Таке бажане щастя
скінчилося.

Отже, питаєш, допоки все це?
Як бути нам затим?
Скажу, я вищого прагну усім своїм серцем.
Тим вищим є…, та менше з тим.
Найвищою є, так, твоя воля
й щастя на довгі дні.
А отже піду одразу, така моя доля…
Та дай цю неділю мені.

У 1937 р. танго Єжи Петербурського першим у Союзі виконав джаз-оркестр, яким керував Олександр Цфасман. Співав баритональний тенор Павло Михайлов. Фінал романтичного курортного роману описав у російському тексті «Утомленное солнце нежно с морем прощалось…» поет Йосип Альвек.
У 1939 р. Петербурзький служив сержантом у Повітряних силах Польщі. Після поділу Речі Посполитої на зони впливу ІІІ-го Рейху та СРСР, Єжи опинився у Білостоці, керував Білоруським республіканським джаз-оркестром із 25 польських євреїв.
У 1940 р. у московському театрі «Ермітаж» на гастролях оркестру Єжи Петерсбурського вперше пролунав вальс «Синий платочек» (текст Якова Галицького). У 1942 р. на Волховському фронті, лейтенант Михайло Максимов передав Шульженко вірші про «синенький скромний платочек».
На щастя, після польсько-радянського пакту Сікорського-Майського в 1941 р. Петерсбурський вирвався з комуністичного раю: у складі Польської армії генерала Владислава Андерса відправився воювати в Північній Африці.
У 1942-1943 рр. Петерсбурський працював на польському радіо в Каїрі. Далі була Палестина, Бразилія, Аргентина. Упродовж 1948-1968 рр. Єжи Петерсбурський працював на «Радіо ель Мондо» в Буенос-Айресе. Одночасно керував оркестром Національного театру (Teatro El Nacional). Та під час землетрусу 1967 р. загинула дружина – Марія Минковськи.
У 1968 році вдівець повернувся до Варшави, одружився з оперною співачкою Сильвією Клеждич. У 1969 р. народився син Єжи Петерсбурзький (молодший), який став тележурналістом, композитором. Захистив дипломну роботу про творчість батька.
7 жовтня 1979 р. у Варшаві помер 84-річний Єжи Петерсбурський (старший), похований на варшавському цвинтарі Старі Повонзки.
Брат Єжи Петерсбурського — Станіслав Петерсбурський (1905—1987) — польський та ізраїльський піаніст, працював у оркестрі брата, потім виступав у дуеті з дружиною, майстром художнього свисту Кларою Імас (1914—1994).

Лют 20, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Григорій НелюбовЧак Поланік
You Might Also Like
 
Малятко
 
Терен
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image8 years ago Видатні люди1,339
Недавні записи
  • Микола Федюк
  • Сергій Сміян
  • Грицько Чубай
  • Віра Ворона-Нечаївська
  • Марія де Тессейр-Донець
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорперекладачдисиденткозакиТарас ШевченкоОУНісторикгетьманкомпозиторграфікХарківакторпейзажистБогдан ХмельницькийбієналескульпторграфікажурналісткаКапністпейзажМосковіяілюстраторІван Айвазовськийлікаркороль ФранціїпортретисткраєзнавецьбойчукістСергій КорольовмитрополитЕнеїдаастрономЯрослав МудрийЛитвафілософЛенінпедагогакварелістПетлюра
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok