Зуй – так росіяни називають кулика, який хвалить своє болото.
Зуєв Василь Федорович народився 12 січня 1752 р. у Петербурзі. Його батько з селян Тверської губернії, солдат Семенівського полку. З 12 років Василь учився в Академічній гімназії казенним коштом. Уже в кінці першого року навчання одержав відзнаку першого учня. Згодом, коли відбулося значне скорочення дорослих гімназистів, рішенням спеціальної екзаменаційної комісії Зуєва залишили для продовження навчання, старшокласник захопився археологією. 14-річного підлітка академік П.-С. Паллас узяв до складу експедиції (1768-1774 року) на Урал і Сибір.
Енергійний, витривалий Василь Зуєв став помічником і довіреною особою Палласа. Після повернення Зуєва відрядили за кордон на вишкіл. Він слухав лекції в університетах Лейпцига та Страсбурга. У Європі Василь Зуєв написав чотири наукові роботи, праця “Про перехід тварин із однієї країни до іншої” стала його дисертацією.
З 1779 року Василь Федорович був затверджений ад’юнктом Петербурзької АН і відряджений до Палласа. За планом Географічного департаменту АН після 7-річної перерви в організації академічних експедицій у 1781-році очолив наукову експедицію на південь. 20 травня 1781 року Зуєв виїхав із Петербурга в Україну.
Наступного року керівництво академії припинило фінансування експедиції. Тільки завдяки генералу І. Ганнібалу, який будував тоді Херсон, скруту удалося здолати.
Зуєв написав “Подорожні записи від Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 і 1782 роках”, опубліковані 1788 року. Твір насичений відомостями про природу, заселення і господарство півдня України. Автор популярно й цікаво описав міста, старовинні городища, змалював дніпровські пороги та кургани. Детально описав вітряки Придніпров’я, які “за здатності свої і затишність гідні уваги”.
Вперше описав знайдені біля Кривого Рога залізні руди на р. Саксагані, солоні озера між Полтавою та Кременчуком, Чортомлицький курган, склав детальну карту Дніпровського лиману із зазначенням глибин. Василь Федорович розповів про свої зустрічі з невизнаним винахідником і дослідником із Харкова механіком Захаржевським, який сконструював телескоп, електричну машину; про ентузіаста Фалієва, який пропонував проект перетворення Дніпра на суднохідну річку. Через два роки книгу було перекладено німецькою мовою. Через два роки подав до АН природо-географічний і статистико-економічний опис колишніх запорізьких та новоприєднаних внаслідок російсько-турецької війни 1768-1774 земель.
Зуєв – автор першого підручника з природознавства для народних училищ “Нариси з природної історії” (1786), книга перевидавалася 5 разів. Цим підручником користувалися до 1828 року, коли викладання природознавства було вилучено з навчальних програм. Василь Федорович склав низку робіт із зоології, систематики риб. Упродовж двох років учений був редактором часопису “Растущий виноград”. 27 вересня 1787 року Василя Зуєва одностайно обрано академіком.
Останні роки життя вчений багато хворів, довгочасні експедиції, важкі обставини, за яких йому доводилося працювати, підірвали його здоров´я. 18 січня 1794 р., у суботу, 42-річний учений упокоївся.
