3 листопада 1887 р. у Воронежі народився Самуїл Маршак. Він був нащадком рабина й талмудиста Ахарона Шмуеля бен Ісраеля Койдановера (1624—1676), про що свідчить прізвище-абревіатура: МАХАРШАК «Маршак» – скорочення «морену рабейну Шломо Клугер» — «учитель наш, ребе, Соломон Мудрий». Батько Маршака, майстер миловарного заводу дуже пишався родоводом. Розповідав дітям про прадіда Мордехая Маршака, провізора в аптеці м. Стовпці.
Дитинство Самуїл провів у містечку Острогозьку під Воронежем. Сьома був одним із старших у родині, то мусив доглядати численну малечу, хоч і сам був бешкетником: обожнював досліджувати горища, бігати, стрибати. У чотири роки вундеркінд почав писати по-дорослому.
Вдома розмовною мовою був ідіш, тому шестилітнього Сьому відвезли у м. Вітебськ вивчати іврит. Жив він у бабусі Блюми, нащадка Любавичського Ребе.
Потім навчання у гімназії Острогозьку. У 1902 р. сім’я Маршака переїхала в Петербург, де Сьома познайомився зі В. Стасовим, завідувачем художнього залу Публічної бібліотеки. Стасов влаштував перехід Сьоми до гімназії Петербурга. Цілими днями підліток пропадав у бібліотеці: це і книги, і цікаві знайомства. Стасов познайомив Сьому з Горьким і Шаляпіним. Оскільки Маршак кашляв і мав слабкі легені, нові знайомі запросили юнака в Ялту. Дружина Пешкова викладала в гімназії Ялти, тому оформити перехід не було проблемою. Оплачував навчання Сьоми Ф. Шаляпін; разом із Маршаком у гімназії учився М. Харито. Родина Горького опікувалася його лікуванням. Жив Маршак (1904—1906 рр.) у сім’ї Горького в Ялті на вул. Аутській, потім на горі Дарсан, на дачі художника Ярцева.
У 24 роки Маршак відправився паломником по Близькому Сходу: з Одеси вони відплили на кораблі, прямуючи до країн Східного Середземномор’я, в Туреччину, Грецію, Сирію і Палестину на Святу Землю в Ерец Ісраель. Багато ходили пішки, спали у наметах. 
Там він познайомився з Софією Мільвідською (1889-1953) і невдовзі одружився. Зараз в Ізраїлі живе онук Маршака – Олексій Сперанський.
З 1912 до 1914 р. молоді жили у Лондоні, Маршак слухав лекції на факультеті мистецтва університету, дружина – на факультеті точних наук. В Англії Маршак цілий рік прожив у лісовій школі, брав участь у веселих дитячих святах, тривалих походах по горах Південного Уельсу. Наступні роки він друкував свої перші переклади англійської поезії.
Радували подружжя діти: старший Еммануель, донечка Натанель і молодший Яків, але дочка померла маленькою, юнаком від важкої хвороби помер Яків.
Найвідоміші книжки
«Казка про безглузде мишеня»
«Дітки в клітці»
«Дванадцять місяців»
«Пожежа»
«Пошта»
«Будинок, який побудував Джек» (переклад англійської дитячої народної пісеньки) Самуїл Маршак написав до 1917 р.
Старший син Еммануель був відомим радянським фізиком, здійснив відкриття в галузі імпульсних джерел світла, створив власну школу спеціалістів (згодом ця лабораторія стала інститутом). Коли ж Е.С.Маршак удостоївся Золотої медалі Дюпона, «компетентні органи», його не випустили за кордон отримати престижну нагороду.
