UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Дезидерій Задор

Дезидерій Задор

20 жовтня 1912 р. в Ужгороді. народився хлопчик на ім’я Дезидерій Задор. До десяти років юний угорець учився рідною мовою, пізніше «руською».
Закарпатського вундеркінда виховували батьки. Мати – вчителька, хорова співачка, скрипалька, батько – органіст, кантор церковного хору. Дезидерій учився у батька грі на органі, легко заміняв його під час богослужіння. Займався з мамою сольфеджіо та співом. Брав приватні уроки з фортепіано у Зігмунда Лендєла.
У 12 років Дезидерій виступав із фортепіанними концертами, виніс на публіку музику до вистави « Гізела і Фея».
В Ужгородській реальній гімназії професор Іван Данькевич пробудив у Дезидерія інтерес до етнографії. Так угорець не тільки пройнявся повагою до місцевої української культури, а й захопився музичним краєзнавством. І. Данькевич надавав матеріальну допомогу Д. Задору для збирання музичного фольклору, познайомив учня з Ф. Колессою.
Мрія продовжити родинну традицію і стати, подібно батькові, церковним музикантом, змінилася орієнтацією на світську музику. Цьому сприяло одночасне відмінне навчання в Празькій консерваторії на трьох факультетах: орган, диригування та фортепіано; уроки композиції у В. Новака, Я. Кржічки, лекції З.Неєдли в Карловому університеті за спеціальністю: музикологія. Подальший стрімкий творчий «злет» Дезидерія Задора продовжився у Школі вищої майстерності при Празькій консерваторії (що прирівнювалася до аспірантури), де удосконалював фортепіанну гру у професора Вільгельма Курца та техніку композиції у професора Вятезслава Новака.
Дезидерій Задор став найфаховішим музикантом краю: перший закарпатець із аспірантською музичною освітою, піаніст європейської величини, продовжувач багатих традицій органної і хорової школи Закарпаття, один із перших професійних композиторів, провідний музикознавець – фольклорист.
Під час німецької окупації Дезидерій Задор змушений був терміново покинути Прагу і розпочати педагогічну роботу: у 1939-1944 рр. в Ужгородській жіночій учительській семінарії (викладач музики та співу); у 1944 році у Клузькій консерваторії (професор музики). Учителів на німецько – радянський фронт не відправляли. За умов мадяризації Д. Задор активно протидіяв придушенню «руської» музичної культури. Та війна втягла Д. Задора у вир подій, про які йому нагадували радянські визволителі. У результаті тотальної мобілізації він опинився в лавах відступаючої угорської армії. І лише завдяки чехословацьким репатріаційним органам уник полону та повернувся в уже радянський Ужгород.
У 1946 р. Дезидерій Задор був прийнятий членом Спілки композиторів СРСР. Із 1 вересня 1945 р. він – директор державного музичного училища в Ужгороді з припискою у призначенні «Ваше службове відношення до заробітної плати буде встановлено пізніше». Д. Задор успішно поєднував адміністративну роботу на посаді директора музичного училища з роботою диригента та соліста новоствореного Ужгородського симфонічного оркестру. Але у 1949 році за недоліки ідеологічної роботи (за захоплення музикою європейських композиторів!) Дезидерія Євгеновича зняли з посади директора училища. З «хрущовською відлигою» у 1954 році призначили художнім керівником Закарпатської філармонії, де він пропрацював до 1963 р.
З 1963 р. – перший професор-закарпатець на кафедрі композиції Львівської державної консерваторії.
Здається, життя налагодилося: молода красива дружина Магдалина, четверо дітей – Магдалена, Іштван, Імельда, Ізабелла.
Після важкої хвороби серця в 16 вересня 1985 р. Д. Є. Задор пішов з життя. Похований за його бажанням в Ужгороді на Кальварії. 23 вересня 2006 р. біля могили Д. Задора похована його дружина – Магдалина.

Жов 20, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Юрко ТютюнникУсьо пучком?
You Might Also Like
 
Альтанка Глинки

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні людиДезидерій Задор, композитор, музикант, піаніст1,195
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.