24 квітня 1706 р. у м. Болонья (Папська земля) народився Джованні Батіста Мартіні. Син скрипаля першу освіту здобув у тата, згодом гру на клавесині й контрапункт під керівництвом Антоніо Річчієрі та Джакомо Антоніо Перті. Класичну освіту отримав в ораторії Св. Філіппа Нері, перейшов у монастир францисканців.
З 19 років мав призначення в каплицю Францисканської церкви в місті Болонья. Заснував у Болоньї музичну школу, що з 1758 р стала складовою частиною Болонської філармонічної академії. Слава Падре Мартіні перетнула кордони Італії. Він був учителем майже ста відомих композиторів. У 1769-1771 рр був учителем Максима Созонтовича Березовського та його друга Йозефа Мислівечка; 14-річного Вольфганга Амадея Моцарта, Йоганна Крістіана Баха — сина відомого композитора Баха, Крістофа Віллібальда Глюка.
Серед шанувальників падре Мартіні були відомі люди, які стали не тільки шанувальниками, а й меценатами (король Прусії Фрідріх ІІ, папа римський Климент XIV, співак Фарінеллі). Завдяки їхній підтримці скромний францисканський ченець придбав багато музичних реліквій (сучасники нарахували до 17 тисяч книг і манускриптів у його бібліотеці), які не зміг би отримати через фінансову неспроможність.
Падре Мартіні дожив до 78 років. У похилому віці страждав на астму, хворобу сечового міхура, трофічну виразку ноги, але продовжував працю над четвертим томом «Історії музики», яку диктував секретареві Станіслао Маттеї.
Після смерті Падре Мартіні більша частина його колекції перейшла в Імператорську бібліотеку міста Відень, а залишки стали підмурками Міжнародного музею і Музичної бібліотеки (Болонья).
Залишити відповідь