Майбутня балерина, дружина генія Ольга народилася 17 червня 1891 р. у родині поручика Степана Хохлова в Ніжині. Хрещено Ольгу Хохлову, було у Хресто – Воздвиженській церкві. Раннє дитинство дівчинка провела у місті з ніжним іменем. Оскільки батько був військовим, родина Хохлових переїхала до Петербургу. На канікулах родина полковника побувала в Парижі, де Ольга побачила виставу мадам Шрессонт. З цього часу у неї з’явилася мрія стати балериною. Горда, але бідна аристократка почала навчання в балетній школі в Петербурзі, де познайомилася із засновником «Російських сезонів» у Парижі – Сергієм Дягілєвим. Звісно, вона знала, що аристократи балет дивляться, але не виконують його, але домоглася свого. Вперше Ольга Хохлова не послухала батьків – і з 1912 р. стала танцівницею «Русского балета» Сергія Дягілєва. Примою вона не була, навіть не мріяла про це, але дівчинка з кордебалету вражала гордою поставою, незалежністю і довершеною красою, а Дягілєв пишався «дівчатками зі шляхетних родин». Із Сержем Дягілєвим і його двоюрідним братом Ігорем Стравінським подружився Пікассо.
У Римі артистів балету розселили в готелі «Мінерва», а Дягілєв, Пікассо, Кокто і Мясин зупинилися в готелі «Росія». Тоді то й відбулося знайомство 36-річного Пікассо та молодшою на десять років Ольгою. Кожного дня вони мандрували «вічним містом», його музеями. Пабло все більше закохувався, але Ольга не поспішала відповідати на бурхливі почуття художника.
У 1917-му р. Дягелєв запросив Пабло Пікассо художником-оформлювачем балету «Парад» на музику Еріка Саті в постановці Леоніда М’ясина. У травні у паризькому театрі «Шатле» відбулася прем’єра «Параду». Обстановка у Франції була подібна до нашої: точилися важкі бої французької армії з німцями, в залі були російські солдати-відпускники. Вистава закінчилася скандалом: публіка кричала: «Смерть росіянам!»
Але Дягілєва повіз «Парад» у Мадрид і Барселону. За балетом – і Ольгою – поїхав Пікассо. Він багато малював Хохлову в реалістичній манері. Пікассо, який з 14 років пізнав ласки професіоналів сексу жіночого та чоловічого роду, не раз мав хвороби від Венери, поділяв жінок на дві категорії – Богиня та шмата для підлоги. Ольга була не тільки Богинею, вперше у житті іспанець отримав незайманість. Це його так вразило, що він не стримався і розповів про це письменниці Гертруді Стайн.
У Барселоні Пікассо познайомив Ольгу зі своєю матір’ю. Вони разом ходили на вистави, але одного разу мати сказала: «Мій син живе сам для себе, з ним не може бути щаслива жодна жінка».
Коли «Русский балет» відправився до Латинської Америки, Ольга лишилася в Європі. Вибір між долею пересічної балерини і шлюбом із відомим живописцем було зроблено. У Франції вони поселились у будинку в передмісті Монруж – з прислугою, собаками, птахами.
Роман балерини та художника завершився шлюбом, який уклали 12 липня 1918 р. в мерії 7-го паризького округу Пабло Пікассо та Ольга Хохлова. Звідти вони відправилися в собор Олександра Невського на вулиці Дар’ю, де відбулося вінчання. Серед гостей були Аполлінер, Дягілєв, Кокто, Матісс, Гертруда Стайн.
Закоханий Пікассо уклав шлюбний контракт, за яким усе майно – спільне; а при розлученні пополам діляться навіть картини. Після весілля молоді перебралися до більшої квартири центрі Парижа на вул. Ля Бовсі. Пікассо облаштував геніальний безлад на першому поверсі, другий поверх обладнала Ольга. І зажили безхмарним життям: прогулянки з собачками, машина з водієм, ікра, шампанське. Якщо колись Пабло заздрісно дивився на гірчичного кольору панталони Ігоря Стравінського, то зараз Пікассо став денді.
У 1921 р. вперше у 40-річного Пікассо народився син Пауло. Щастя досягло апогею: художник невтомно малював портрети сина та дружини. Власне, з появою первістка Ольга перестала бути Богинею, вона почала маліти, скочуватися до шмати. Пікассо не цікавило тіло, знівечене дітонародженням; він шукав юну красу. А Ольга постійно ревнувала, не розуміла, чому росте прірва між ними.
У 1927 р. Пікассо зіткнувся на вулиці з 17-річною француженкою з сіро-блакитними очима Марі-Терез Вальтер.
До художника завітало найбільше сексуальне захоплення; він поселив коханку у винайнятій квартирі прямо напроти їх сімейних апартаментів. Від друга чоловіка Ольга дізналася про Марі, але вже не влаштовувала Ватерлоо, а робила вигляд, що нічого не відає. Але всі розуміли: з чого б то Пікассо малював Ольгу то старою, то шкапою. Нарешті Марі-Терез у 1935 р. з’явилася до Ольги з дочкою на руках. Пояснила, що це теж твір Пікассо. Ольга зібрала речі, забрала сина, поїхала на південь Франції і подала на розлучення. Що? Поділити все навпіл? Такого художник не міг допустити! З часом бунтівний Пікассо пішов із родини, але юридично шлюб не розірвав. І ще 23 роки тривав офіційний шлюб.
11 лютого 1955 р. Ольга Хохлова померла від онкології. Геній не прийшов на її похорони – ніколи. ЇЇ поховали на кладовищі у Гран-Жас, що в Каннах.
А Марі? Місце музи зайняла художниця, поетеса Дора Маар 
(справжнє ім’я – Генрієта Теодора Маркович), яку Пікассо помітив у своїй улюбленій кав’ярні.
Потім була Франсуаза Жило. 
У 79 років Пікассо вдруге одружився з Жаклін Рок. 
З Жаклін вони були разом 20 років, 17 із яких Пікассо вже не малював інших жінок.
Як на мене, то всі долі жінок були трагічними, всі виконували роль шмати, об яку геній витирав ноги.
