Юзеф Теодор Джозеф (Конрад) Коженьовський, народився 3 грудня 1857 р. в Україні (чи у Бердичеві Житомирської області, чи в Малій Деребчинці на Вінниччині). Мати – полька Евеліна Бобровська, батько Аполлон Коженьовський перекладав із англійської та французької на польську Шекспіра та Гюго. Він привчив Конрада до читання польською та французькою. Люди, які добре знали дорослого Джозефа Конрада, свідчили: думав він французькою, писав англійською, а коли хворів, марив польською.
Дитинство Конрада – це суцільна історія з географією:
– 1861 рік – Варшава; за участь у підготовці повстання батька арештовано. З того часу першими дитячими спогадами стали його походи з бабусею до в’язниці, куди вони носили татові пиріжки. Згодом батька вислали до Вологди. Мати з 4-річним сином поїхали слідом за чоловіком.
– 1865 — через хвору на туберкульоз дружину Аполлон Коженьовський домігся переводу до Чернігова, де мати Конрада померла. Смертельно хворий батько з сином переїхали спочатку до Львова, потім до Кракова, де 11-річний Конрад залишився круглим сиротою. Заопікувався хворобливим хлопцем брат його матері Тадеуш Бобровський.
1874 — після відмови прийняти австро-угорське підданство 17-літній Юзеф Коженьовський, щоб не бути призваним на довгі роки до російської армії, вирушив до Марселя і влаштувався моряком у французький торговий флот. Займався контрабандою зброї, пережив невдале кохання та невдалу спробу самогубства.
У 1878 р. 20-річному Джозефу Конраду (тоді ще Юзефу Коженьовському) відмовилися продовжувати закордонний паспорт, тому він не міг служити на французьких суднах. Довелося перевестися служити на британське судно, що прямувало до Константинополя, бо англійців документи не цікавили.
18 червня 1878 р., коли судно повернулося до порту приписки, молодий моряк уперше висадився в порту міста Lowestoft, на британській землі, котру згодом прославив як письменник Джозеф Конрад.
У 1881 р. отримав сертифікат на право бути капітаном і британське підданство, офіційно змінивши ім’я на Joseph Conrad. Конрад відмовився від британського лицарського звання, бо пишався власним родовим гербом. 
У 1889 р. став капітаном конголезького річкового пароплава, відвідав Центральну Африку. Побачене ним лягло в основу твору «Серце темряви» (Heart of Darkness). Сюжет цього шедевру режисер Френсіс Форд Коппола взяв за основу стрічки «Апокаліпсис сьогодні».
1894 — у віці 36 років капітан через стан здоров’я залишив море і присвятив себе літературній праці. Його перший твір «Олмейрова примха» («Безумство Олмайєра», Almayer’s Folly), дія якого відбувається на східному узбережжі Борнео, опублікований 1895 року. 1896 — виходить «Вигнанець з островів» (An Outcast of the Islands). Обидва твори створили Конраду репутацію романтика й оповідача екзотичних історій. Ці помилкові уявлення переслідували його все життя. 
У 1896 р. — одружився з 22-річною англійкою Джессі Джордж (Jessie George) і поселився у селі недалеко від Лондона. Вони мали двох синів, Бориса та Джона.
Слава та всесвітнє визнання прийшли до Конрада лише після публікації роману «Шанс» (Chance, 1913).
Конрад до кінця життя говорив англійською з дуже сильним іноземним акцентом, трохи польською, трохи французькою.
Помер 3 серпня 1924 р. від серцевого нападу в Бішопсборні, похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.
