UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Українські медики. Брати Пелехини.

Українські медики. Брати Пелехини.

Рід Пелехиних здавна жив на Київщині, Чернігівщині. Спадкові дворяни, священики мали право на безкоштовне навчання своїх дітей, майбутніх душпастирів.
За сімейною традицією перший син отримував ім’я діда. Так було у 1789 році, коли народився Петро Павлович Пелехин (Макіївка, Черкаський повіт). Хлопчина отримав домашню освіту, у 25 років закінчив курс Київської духовної академії. Випускник був викладачем німецької, французької та давньогебрейської мов і церковної історії в духовній академії та семінарії.
31-річним Петро Пелехин поступив вільним слухачем до імператорської Медико-хірургічної Академії. Навчання було безкоштовним, бо найбідніший студент підписав договір, що відслужить 25 років військовим лікарем. Через чотири роки талановитий українець закінчив курс за першим розрядом і золотою медаллю. П. Пелехина залишили в альма-матер ад’юнкт – професором фізіології з патологією, він також викладав різні науки (окулістку, судову медицину). Наступного року Петра вибрали в числі 4-х лікарів для відправки за кордон. Отоді стали в нагоді знання мов, адже Пелехин проходив стажування в університетах Львова, Кракова, Відня, Берліна, Парижа, Лондона. В Единбурзькому університеті склав іспити на звання хірурга та захистив докторську дисертацію «De neurosibus in genere» і був обраний членом Королівського фізичного единбурзького товариства. 40-річним Пелехин побував в університетах Голландії, знову слухав лекції в Парижі.
Сильний оригінальний розум ученого оцінили зарубіжні колеги і визнали одним із найосвіченіших людей свого часу. Поліглот, златоуст П. П. Пелехин отримав у Європі звання «академічний Цицерон».
Після повернення в Росію, Пелехина послали на боротьбу з холерою до Саратова, потім до Астрахані. За ці роки лікар заразився жорстокою формою холери, ледве не вмер. Потім Пелехина на рік відрядили до Лондона для вивчення літотріпсії. Повернувся – отримав кафедру гігієни, читав судову медицини. Наступного року отримав ступінь доктора хірургії, читав лекції з офтальмології. У цей час із Київщини до нього переїхав Іван Пелехин, молодший на 21 рік брат. Іван теж здобував освіту в Медико-хірургічній академії. Згодом лікаря 1-го відділення І. Пелехина призначили ординатором у Севастопольський морський шпиталь.
У 42 роки Петро Пелехин у Росії захистив докторську дисертацію про неврози, у ній він висловив думку про відсутність постійного зв’язку між виникненням неврозів і конституційним типом людини.
Нарешті тема «хочу вчитися» поступилася «хочу одружитися». Професор, надвірний радник посватався до пані Катерини, отримав первістка, дав йому ім’я свого батька і виховав талановитого лікаря. Сина Павла хрестили 30 квітня 1842 р. Хрещеними були «Його світлість грузинський царевич Михайло Георгійович та Надія Павлівна, дружина титулярного радника Андрія Трохимовича Головина» (зазначено у метричній книзі).
Як тільки закінчилися роки відробітку в Петербурзі, Петро Павлович пішов у відставку й повернувся в Україну. Пелехин викладав медицину в Київській Духовній Академії ще 21 рік (до 82 років).
22 вересня 1871 р. у Києві на 83-ому році життя професор Петро Павлович Пелехин помер. Він заповів синові продати родовий маєток і солідну грошову суму витратити на підготовку українських медичних наукових кадрів. У 1874 р. професор Павло Пелехин пожертвував Meдико-хірургічній Академії частину батькової величезної бібліотеки (твори з судової медицини та окулістики).

Гру 24, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Фатальна МаріяГідний син гідного батька
You Might Also Like
 
Вишиванка на гібридній війні
 
Микола Кузнєцов

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Видатні люди979
Недавні записи
  • Культурне перемир’я?
  • Тарас Шевченко, як символ спротиву та боротьби
  • Ой під вишнею
  • Полянівський мир
  • Арго? Феня!
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьТарас ШевченкогетьманХарківБогдан ХмельницькийКапністскульпторСергій КорольовакторІван АйвазовськийперекладачІван КотляревськийголодоморОлег ОльжичІван ФранкоОлександр РубецьОлексій ПеровськийВійсько ЗапорозькеАполлон СкальковськийПавло ПолуботокЛенінкомпозиторІван БогунКирил РозумовськийВовкІван ШишкінЛевко РевуцькийМихайло ЇжакевичРомоданБахматський шляхОлександр КістяківськийОлександра БілозерськалікартерапевтПетро Конашевич-СагайдачнийГригорій ТарновськийЮрій ШухевичРомоданівський шляхОлександр Бородін
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Сергій до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Ганна Черкаська до Богдан-Ігор Антонич
  • Nadiya до Богдан-Ігор Антонич
  • Ганна Черкаська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.