Імена перших українських феміністок – Олени Пчілки, Христі Алчевської, Ольги Кобилянської, Наталії Кобринської, Софії Русової, художниці Марії Дуленбянки – знайомі багатьом. Найяскравішою зіркою сучасного фемінізму на українських землях є Соломія Павличко.
15 грудня 1959 року в місті Львові в сім’ї українського письменника Дмитра Павличка народилася старша донечка Соломія. І значно пізніше прийшла у світ її сестра Роксолана. Перші роки життя у Львові, а потім Київ. У 1963-му році секретар ЦК Компартії України Петро Шелест особисто дав родині Павличка однокімнатну квартиру на Хрещатику, 13. Згодом здійснили обмін на трикімнатну квартиру з доплатою у тому ж домі на Хрещатику.
Батько був суворим, вимогливим зі своїми дочками.
Він виховував у юних інтелектуалок якості лідера, привчав до самостійності та відстоювання власної думки. «Ти повинна учитися тільки на «п’ять», – вимагав він від Солі. Відмінно вчитися допомагали книжки таткової бібліотеки. Дитина книг поглинала все, що впадало в око: заборон від батьків не було. Соломія згадувала, як вона, учениця початкової школи, гортала книжки, привезені батьком із Америки. Серед них був роман Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей» англійською. Як вона прагнула швидше вивчити мову й прочитати роман! Прочитала, а потім швидко, за півроку, переклала твір.
С. Павличко опановувала науку на відділенні романо-германських мов і літератури Київського державного університету імені Тараса Шевченка, потім аспірантуру при ньому. Немало часу забрали дисертації. У 1984 р. захистила кандидатську дисертацію з американської літератури.
З 1985 року упродовж 15 років працювала в Інституті літератури Академії наук України. Стала відомою, як автор праць з історії фемінізму. У 1995 р. захистила докторську дисертацію з теорії літератури «Дискурс модернізму в українській літературі». Доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії, член Спілки письменників України. Соломію, як стипендіата програми Фулбрайта, було запрошено гостем-викладачем української літератури в Альбертському університеті і в Гарварді.
Соломія вийшла заміж за Михайла Загребельного, сина письменника, кандидата економічних наук. У 1987 р. народила розумну, талановиту дочку, якій дала мамине ім’я – Богдана (Дана). 
Чоловік виявився не байдужим до алкоголю, але жінка з сильним характером не дозволила зробити з себе жертву.
Восени 1990 року вони розлучилися і Соломія стала хазяйкою життя. Молода, талановита й успішна пані викликала заздрість і ненависть. Її шарм, майже не помітний макіяж і успіх у чоловіків. І скільки пліток довелося почути й пережити, яких епітетів не пролунало! Розум і краса – це обурливо! Кого їй тільки не приписували: і Степана Бандеру-молодшого, внука провідника ОУН, і В’ячеслава Брюховецького, колишнього ректора Києво-Могилянської академії… А вона блискуче досліджувала мову кохання у творах Агатангела Кримського, Лесі Українки, Ольги Кобилянської. Писала, що одруження – різновид рабства, у якому деградує інтелект жінки. Це обурювало сірий натовп мас, проти неї було спрямовано зливу публікацій у ЗМІ, її шельмували під куполом Верховної Ради, Борис Олійник в парламенті закликав розібратися з особою, яка паплюжить рідну культуру…
Та вона не зважала! 
Другим чоловіком Соломії став канадський історик і політолог українського походження Богдан Кравченко, він і виховав Дану. У 1992 році, коли економічна криза була безпросвітною, вони започаткували видавництво перекладної наукової літератури «Основи»! С. Павличко переклала українською романи «Володар мух» Вільяма Ґолдінґа і «Коханець леді Чатерлей» Девіда Герберта Лоуренса. Її праці «Теорія літератури», «Фемінізм», «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм» ставали справжніми бестселерами українського літературознавства.
30 грудня 1999 р. вона домовлялася провести перший робочий день Нового року в бібліотеці Вернадського.
31-го елегантна вишукана пані посміхалася телеглядачам «Сніданку з 1+1». Увечері о шостій родина на вул. Дарвіна, 8 збиралася провести Старий рік, Соломія пішла прийняти ванну. Двері зачинила. Воду гріла старою газовою колонкою, витяжка якої не спрацювала. Соломія наковталася чадного газу, знепритомніла і захлинулася водою. Коли родина кинулася, було вже пізно…
Похорон Соломії відбувся на Байковому кладовищі Києва 4 січня 2000 року. Туга батька за донькою: «Моя душа була в Ній, моя надія була в Ній, з її відходом моє життя обернулося в якийсь механічний рух, у присмерк, в якому я бачу тільки сумні образи».
Її доньці тоді було 12 років. Роксолана через суд оформила опікунство над 12-річною Даною, бо нормального патріотичного виховання дівчинка в родині неадекватного батька не отримає. 
Нині Дана економіст, кілька років працювала в Бельгії та Італії. У 2011 році очолила засноване матір’ю видавництво «Основи» (директор і власник).
