На світанку 15 липня 2011 року в селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області 81-річного Михайла Нечая, карпатського мольфара та народного цілителя було зарізано у власному домі 33-річним психічнохворим.
Родина Нечаїв від покоління до покоління передавала легенду, що походять вони від брацлавського полковника, «правої руки» Богдана Хмельницького – характерника Данила Нечая. Знання характерників передавалися нащадкам. Малий Михайло ніколи не забував, як бабуня Ганка садовила його у сакви й несла в гори. Там вона збирала зілля, розповідала онукові про трави. А коли сакви були повні, вони вдвох прошкували додому. Говорив Нечай, що вже у вісім років відчував у собі чудодійну силу і зумів зупинити кровотечу дотиком руки у друга, а також у пораненого лісника. З того часу бабуся зайнялася його підготовкою і посвяченням. Михайло Нечай твердив, що він є білим (сонячним) магом і розповідав, що є в Карпатах і чорні (місячні) маги, які ведуть з «білими» постійну боротьбу.
Малим навчився грати на дримбі, бо
Хто на дримбі вміє грати –
Того люблять гори,
Бо та дримба як Карпати –
З вітрами говорит.
Свою першу дримбу цей зробив 1941 року. Виробляв дримби і продавав за копійчану ціну у празникові дні біля церков, щоб допомогти сім’ї вижити.
Коли знімався фільм «Тіні забутих предків», Сергій Параджанов два тижні жив недалеко від діда, усе розпитував, пізнавав дух гуцулів. У стрічці Параджанов зафільмував останніх живих мольфарів (згадайте тих двох, які несли хрест на похоронах батька Івана Палійчука. А Іван Миколайчук учився у діда Михайла на дримбах грати. У фільме він грав дримбі.
У 1964-му Михайло Нечай заснував народний фольклорно-етнографічний ансамбль дримбарів «Архаїчні струни Черемоша» і 40 років керував ним.
Їхали до мольфара-цілителя звідусіль і він нікому не відмовляв: прийоми вів щоденно по 10 осіб. Грошей не вимагав, але не відмовлявся, коли давали. Виростили вони з дружиною двох синів. Син Іван служив у ракетних військах, де опромінився і помер від раку. Другий син, Михайло Михайлович Нечай, працював заступником голови Верховинської РДА.
Вилетіли діти з батькової хати і лишилися вони утрьох: дід, баба та чорна кішка (іншої худоби ніколи не заводив). Жили просто: легка їжа (м’яса мольфар не вживав) і велика слабкість – гарна духмяна кава у великій кількості.
Кажуть, 25 лютого 2010 року в день інавгурації В.Януковича мольфар Нечай пророкував: «Там у вас у Києві якогось пана сьогодні висвятив на царя. Його вб’ють через три роки».
Отака-то доля останнього мага-мольфара.
