22 січня 1873 р. у м. Одеса народився Осип Хайм-Иосель Менделович Браз (згодом Йосип Еммануїлович Браз). Талановитий хлопчина закінчив гімназію, потім Одеську рисувальну школу з великою бронзовою медаллю (1890; викладач. Киріак Костанді). А далі Європа: упродовж 1891–94 рр навчався в студії угорського живописця Симона (Шимона) Голлоші та у Мюнхенській академії мистецтв; згодом – у Парижі, Амстердамі, Гаазі. Від 1893 Йосип Браз брав участь у виставках.
У цей час Йосип Браз захопився мистецтвом нідерландських митців XVII століття, бронзовими роботами майстрів епохи Відродження. Став завзятим колекціонером.
З 1895 р. Йосип Браз повернувся в Росію, продовжив навчання у С.-Петербурзькій академії мистецтв (майстерня Іллі Рєпіна), де отримав 1896 звання класного художника 1-го ступеня. У 1890–1900-х рр. створив цикл портретів рос. художників І. Гінцбурга (1890-і рр.), К. Первухіна (1901), Л. Пастернака, С. Іванова (обидва – 1903) та ін. У 1897–98 на замовлення П. Третьякова працював над портретом Антона Чехова, останній варіант якого був завершений у Ніцці й став найвідомішим портретом письменника. Протягом 1900—1905 рр викладав у власній студії та у рисувальній школі Товариства заохочування мистецтв у Санкт-Петербурзі. Від 1914 – академік АМ. Протягом 1907–1911 років працював у Франції, у 1913 році — у Криму (де подружився з Максом Волошиним), у 1915—1917 роках — у Фінляндії. 
Портрет дружини, 1907 р.
Одружився з Лолою, народив двох синів. Здавалося б все нормально: Браз мав замовлення на портрети (особливо популярними були жіночі), пейзажі, цикл натюрмортів. Від 1918 р. хранитель і реставратор в Ермітажі, завідувач відділу голландського живопису. Викладав станковий живопис у Державних вільних художніх майстернях у Москві (1920–24).
1924 рік став роковим для художника: його заарештували, конфіскували всю колекцію. Броза звинуватили в тому, що він скуповує художні твори й відправляє за кордон. До цього додалися безпідставні звинувачення в шпигунстві. За звинуваченням у шпигунстві його відправили на Соловки.
Його дружина Лола, боячись подальшого переслідування, забрала синів і подалася до Німеччини. Один із синів через застуди та погане харчування захворів на туберкульоз, дитину не змогли врятувати. Згодом сухоти вклали в могилу й іншого сина.
У січні 1926 р. завдяки клопотанням Максиміліана Волошина Йосипа достроково звільнили, але заборонили мешкати у великих містах і відправили в Новгород, де опрацьовував фонди та реставрував пам’ятники в Губернському музеї. Наприкінці 1926 повернувся до Ленінграда; викладав у Вищому державному художньому технічному інституті у Ленінграді (1927–28). У 1928 р виїхав до Німеччини, того ж року переїхав у Францію й оселився в Парижі, де займався живописом, торгівлею антикваріатом і колекціонуванням. 1930 провів персональну виставку.
У 1935-му дружина Лола померла від туберкульозу. 6 листопада 1936 у Ліс-Шантільї поблизу Парижа помер 63-річний Осип Браз. Похований у Шантії (Франція). Нині роботи художника зберігаються в музеях Дніпра, Києва, Одеси, приватних колекціях.
