27 січня 1915 року у селі Пилипче нині Борщівський район на Тернопіллі народився Яків Гніздовський. Пізніше він встановив, що предки мали власний герб, переселились на Поділля з Правобережжя, осіли в селі Пилипче Борщівського повіту на Тернопіллі. Батько — Яків Гніздовський, з родини галицької околичної шляхти Гніздовських гербу Кораб; і дід, і батько були одночасно сільськими дяками та писарями. Мати — Марта (уроджена Кубей). Яків – шоста дитина в родині Гніздовських. Батьки не примушували сина до роботи в полі, тому він віддавався малюванню, хоч ніколи не зберігав своїх робіт. «Я рисував від дитинства. Відколи пам’ятаю, весь час говорилося, що я колись буду вчитися малювати. Уже далеко пізніше я усвідомив, які тоді були мої уявлення про мистецтво.» Гніздовський здобував освіту в сільській школі, в українській гімназії ім. Маркіяна Шашкевича у місті Чорткові. Потім навчання у Львівській духовній семінарії. Навесні 1934 р. польська поліція провела обшуки у студентському гуртожитку, де проживав Яків зі студентами-оунівцями. У 19-річного гімназиста 7-го класу було знайдено листівки; що завершилося арештом. Яків Гніздовський разом із семінаристами-однокурсниками сфотографувався біля могили Франка. На фото майбутній художник дивиться саме на те місце на Личаківському, де нині є його могила.
Юнак захоплювався гравюрами Альбрехта Дюрера, студіював у художній школі Олекси Новаківського, був членом молодіжного крила Асоціації незалежних українських митців (АНУМ). Карикатурист Едвард Козак (ЕКо) залучив Якова до ілюстрування львівської газети «Новий час» і журналу «Комар». Яків Гніздовський (1915-1985) зображенням кота з журналу «Світ дитини» за березень 1937 року започаткував галерею мишодавів.
Талант Якова Гніздовського розгледів меценат та митрополит Андрей Шептицький, який у 1938 р допоміг зі стипендією для навчання у Варшавській академії мистецтв. У 1939 році з окупованої нацистськими військами Польщі, Гніздовський мусив виїхати на канікули до Рима, потім переїхав до Хорватії, де продовжив навчання в Загребській академії мистецтв і здобув вищу мистецьку освіту. Наприкінці Другої світової війни до 1949 року Яків Гніздовський перебував у таборі для переміщених осіб (ДіПі) біля баварської столиці Мюнхена. https://uahistory.com/topics/events/16803 Враження сконцентровані на картині «Скитальці» («Переміщені особи»). Гніздовський був ілюстратором різних видань, працював художнім редактором літературно-мистецького журналу «Арка» (1947-1948), що виходив у Мюнхені як додаток до газети «Українська Трибуна».
З Німеччини він емігрував до США (1949), де мешкав до самої смерті у США. Оселився в місті Сент-Пол штату Міннесота, де влаштувався дизайнером у рекламну фірму Brown and Bigelow. Далі: «Я опинився в Нью-Йорку з мінімальним знанням мови, майже з повним незнанням умов і ще з меншими засобами, з самим тільки бажанням бути незалежним мистцем. Я поселився в західньому Нью-Йорку на 94-ій вулиці, між Колюмбус авеню і Центральним парком.» Після переїзду до Нью-Йорка, влаштувався в Бронксі біля Ботанічного саду й зоопарку. Художник не мав грошей, щоб оплачувати натурниць, тому він ходив у міський ботанічний сад і зоопарк, змальовував героїв за його словами «за арахіс». Так у його творчості поселилися флора та фауна. «Як еміґрант, я так часто змінював місце перебування, що вже й відвик сприймати його, як моє власне. Сьогодні мені уже байдуже, де буду жити. Я навчився й не мати бажань.»
Перше офіційне визнання приніс Якову Гніздовському дереворит “Кущ”, друга премія на груповій виставці графіки в Міннеапольському інституті мистецтв. 
Худ. Яків Гніздовський (1915 – 1985). Кущ, 1944 р. Роботу Якова Гніздовського придбала бібліотека Конгресу США у Вашингтоні
Визнанням майстерності Гніздовського в США відбулося, коли галерея Асоціації американських митців у Нью-Йорку купила 220 відбитків із його серії дереворізів “Сосни”. У 1954-му відбулася перша персональна виставка художника в США.
Дві гравюри Якова Гніздовського «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» — вибрав для оформлення свого робочого кабінету в Білому домі 35-й президент США Джон Кеннеді. Жаклін Кеннеді придбала дереворити у Якова Гніздовського.
У 1956—1958-рр жив у Парижі, де удосконалював майстерність, 16 лютого 1957 р. одружився зі Стефанією (Фанні) Кузан, донькою вихідців з України після Першої світової війни. У січні 1959 року Яків Гніздовський став батьком єдиної доньки Марі- Марти.
А далі всесвітнє визнання. Восени 1975 р персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідав син японського імператора Хірохіто. Всі роботи викупила найбільша місцева галерея «Йосейдо».
8 листопада 1985 року в Нью-Йорку помер 70-річний Яків Гніздовський – графік зі світовим ім’ям, геній графіки та кераміки. Був похований у колумбарії Собору Іоанна Богослова. 5 листопада 2005 року відбулося перепоховання урни з його прахом на Личаківському цвинтарі у Львові.
Сьогодні твори Гніздовського зберігаються в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, у збірці Нельсона Рокфеллера, а також у музеях Японії та України.
Залишити відповідь