11 липня 1857 р. у с. Серби́ на Одещині народився український шашкіст, історик і педагог Павло́ Микола́йович Бодя́нський. Його батько Микола Бодянський був священиком у селі Серби, помер, коли синові було 13 років. Павло Бодянський мав право безкоштовно навчатися в бурсах, тому здобував освіту в Тульчинському духовному училищі; у Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському, жив на вул. Шевченка. У липні 1877 р. за першим розрядом Павло закінчив семінарію.
Любов до історії привела Бодянського на історико-філологічний факультет Київського університету. А потім працював викладачем латини та історії Давнього Риму, був бібліотекарем, інспектором, третім директором Київської Першої гімназії.
Викладач історії не забував рідний Київ, Бодянський провів багато екскурсій для своїх учнів – у Києво-Печерську лавру, до Аскольдової могили, до церкви Спаса на Берестові та до Золотих воріт, у Музей старожитностей, до Ланцюгового мосту, в Царський сад («При огляді всіх цих пам’яток, – зазначав Бодянський, – давалися попутно пояснення історичного змісту».)
Серед учнів Павла Бодянського були Костянтин Паустовський і «гімназист із завзятим кирпатим носом – майбутній письменник Михайло Булгаков». Пізніше К Паустовський згадував улюбленого вчителя у творі «Книга про життя. Далекі роки».
Науковці твердять, що Михайло Булгаков, працюючи над романом «Майстер і Маргарита», використав матеріал із праці Павла Бодянського «Римські вакханалії і переслідування їх в VI ст. від заснування Риму ».
Колезький радник був нагороджений орденом Білого орла.
У час дозвілля Павло́ Микола́йович віддавався шашкам, фанатично вважав їх матір’ю шахів. Ще у семінарії в Кам’янці – Подільському дяк П. Коляда зацікавив Павла грою в шашки. Кажуть, на мисливця й звір біжить: у Першій Київській гімназії викладав математику палкий прихильник шашок, автор кількох теоретичних розробок І. Чир’єв. Разом вони вели жорстокі битви під час «вікон» у розкладі. Павло́ Микола́йович не був зіркою шашок, але гравець середнього рівня розробляв теорію гри, розробив оригінальний варіант початку партії, який назвали «дебютом Бодянського», займався шашковою композицією.
Як харизматичний лідер, П. Бодянський організував 1-й чемпіонат Києва із шашок (1892). Він упродовж 1893—1894 pp. з власної ініціативи та своїм коштом здійснив поїздки до Петербурга, Москви, Варшави, Риги, Харкова, Умані, Астрахані, Саратова, Орла, Тули, Нижнього Новгорода, інших міст Російської імперії, де познайомився з місцевими шашкістами, проводив наради, влаштовував змагання. Ця підготовча робота допомогла Бодянському організувати у липні 1894 р. в Москві 1-й Всеросійський шашковий турнір. Потім були ще турніри 1895, 1898, 1901 років.
З 1896 р. П. Бодянський започаткував 1-й Всеросійський турнір за листуванням (1896– 99), конкурси рішення задач та етюдів у журналах.
У 1897—1901 pp. власним коштом видавав у Києві спеціалізований журнал «Шашки» (всього вийшло 54 номери) – найґрунтовніше з шашкових видань в Україні, що довгий час був єдиним джерелом вивчення гри.
За часів радянщини директора гімназії звільнили з посади. Старенький вчитель був щасливий, коли отримав роботу бібліотекаря, коли знаходив приватного учня. Але це було рідко, в основному Бодянський голодував. 19 січня 1922 р. 65-річний Павло Бодянський від голоду упокоївся у Києві.
