У десяту річницю Валуєвського указу, українці довели, що не вмерла Україна.
23 грудня 1873 р. у Львові було засноване Наукове товариство імені Шевченка. Ініціатива його створення належала історику Володимиру Антоновичу та письменнику Олександру Кониському (автор гімну «Боже, великий єдиний).
І хоча статутно членами засновниками могли стати лише галичани, Товариство ім. Шевченка постало на кошти східняків.
На придбання друкарні 30 тисяч голландських гульденів дала нащадок гетьмана Єлизавета Милорадович-Скоропадська (тітка гетьмана П. Скоропадського).
Професор хірургії Військово-медичної академії в Петербурзі Павло Пелехін офірував Товариству 90 000 крон. За ці кошти товариство придбало у Львові будинок, де розташувало бібліотеку.
У 1898 році Товариство купило будівлю у Львові на вул. Винниченка, 26, де розбудувало друкарню та палітурню, у яких заходами Олександра Барвінського почали видавати підручники не лише для українських гімназій, але й для початкових шкіл.
У 1905 році за кошти киянина Євгена Чикаленка та дрібніших пожертв Дмитра Пильчикова, Михайла Жученка НТШ побудувало у Львові під Цитадельною горою Академічний дім у стилі гуцульської сецесії (арх. Т. Обмінський та Ф. Левицький). Будівля призначалася для місця проживання українських професорів, вчених та студентів, які приїжджали до міста на роботу чи навчання.
Василь Симиренко 1912 р. пожертвував 100 000 рублів для НТШ на купівлю нового будинку, де відкрив бібліотеку та музей.
Адвокат із Коломиї Теофіл Дембіцький відписав НТШ свій маєток Белелую.
О. Кониський 1893 року подарував товариству перших 392 книжки, а перед смертю заповів йому решту своєї книгозбірні.
Наддніпрянський філософ В. Лесевич подарував близько 3 тисяч книг та багато іншої цінної літератури і документів.
Власну укохану бібліотеку на 7 тисяч томів (він знаходив уночі книжки за запахом) подарував І. Франко.
Свої книгозбірні подарували Товариству В. Антонович, Ф. Вовк, М. Біляшівський, П. Житецький, В. Липинський, О. Левицький, М. Сумцов із Харкова; М. Комаров та О. Маркевич з Одеси; Д. Яворницький з Катеринослава, А. Кримський з Москви.
Тільки після революції 1905 року українцям, окупованим Росією, удалося домогтися від царського уряду дозволу на створення Українського наукового товариства ім. Шевченка (НТШ).
11 липня 1907 р. у Києві розпочало свою діяльність НТШ, оплатили його існування Євген Чикаленко та Василь Симиренко.
Найбільший землевласник України, мільйонер Євген Чикаленко упродовж життя щомісяця віддавав десяту частину прибутків на українські справи.
Козацький нащадок, цукровий барон Василь Симиренко відписав товариству свій будинок на Десятинній, 9 (нині там посольство Великобританії), заповів своє майно (10 мільйонів рублів).
Голова – М. Грушевський (платна посада), заступник – Володимир Науменко (безкоштовно тягнув на собі майже всю роботу, подарував НТШ розкішну бібліотеку раритетів).
Товариство готувало до друку й видавало наукові записки, книги, підручники; вело освітню та культурну роботу.
Товариство перетворилося на багатопрофільну українознавчу академію наук, здійснило перше видання «Української Загальної Енциклопедії» під редакцією І. Раковського.
