11 травня 1817 р. в Новоржевському повіті Псковської губернії народився Олександр Агін, графік, приятель Т. Шевченка, автор ілюстрацій до творів Євгена Гребінки, 104 малюнків до поеми Миколи Гоголя «Мертві душі» (1846–1847; перший ілюстратор).
Батько – місцевий небагатий поміщик, відставний ротмістр кавалергардського полку, учасник війни 1812 р. Олексій Єлагін. Мати – кріпачка батька. Хлопчик був позашлюбним, тому отримав скорочене прізвище батька: Єл-Агін. Санько та його молодший брат Васько рано лишилися сиротами. Підтримки діти не мали, але Санько опікувався малим. З десяти років здобував освіту в Псковській гімназії. У 1834 р. брати приїхали до Петербургу, аби вступити в Академію мистецтв, але прийняли тільки старшого.
За два роки Санько надзвичайно успішно закінчив загальні класи та потрапив у клас портретного та історичного живопису Карла Брюллова, де вчився разом із Тарасом Шевченком. Талановиті хлопці-кріпаки подружилися. 
З тих часів ми маємо два портрети Олександра роботи Тараса. Пізніше Агін згадував, що в Академії Шевченко майстерно малював пейзажі, мав «особливий почерк для кожного дерева». Після закінчення академії зі срібною медаллю отримав звання вчителя малювання в гімназіях. Отримував допомогу від Товариства заохочення художників, завдяки Товариству Агін захопився книжковою ілюстрацією. У 1844–1845 рр. на замовлення Товариства заохочення художників О. Агін виконав 83 ілюстрації до Старого Завіту.
У 1849 р. для п’єдесталу пам’ятника І. Крилову в Літньому саду м. Санкт-Петербурга (скульптор П. Клодт) О. Агін зробив ескізи горельєфів із зображенням персонажів творів байкаря.
Серед творів, проілюстрованих О. Агіним: «Ротмістр Хрущов», «Дивна перепілка» та «Зла людина» Євгена Гребінки, нарис «Петербурзький фейлетоніст» І. Панаєва, поема «Поміщик» І. Тургенєва. Співпрацював із гравером-ксилографом Є. Бернардським, який на основі малюнків О. Агіна творив гравюри на дереві. У них виник задум серії зі 100 великих ілюстрацій до «Мертвих душ» М. Гоголя, виданих окремо (під кожним малюнком передбачалося кілька рядків тексту гоголівської поеми, який пояснював би зміст малюнка), та 100 малих малюнків, розміщених у тексті. Втім, Микола Гоголь категорично відмовився перевидавати твір з ілюстраціями. Вершиною його творчих пошуків стали ілюстрації до «Мертвых душ» Миколи Васильовича Гоголя. В історію мистецтва Агін увійшов як перший ілюстратор «Мертвих душ». 
На початку 1850-х О. Агін ледь перебивався дрібними замовленнями для «Журналу мод» і «Журналу для дітей». Одночасно Олександр Олексійович давав уроки малювання відомим пізніше художникам, серед яких був Лев Жемчужніков. У цей час вийшли літографовані малюнки до дитячої книжки «Дедушка Крылов», «Ветхий завет в картинках», «История капитана Копейкина», ілюстрації до «Комического альманаха».
Не тільки матеріальні проблеми ускладнюють життя Агіна. Олександр втратив близьких друзів, відчув гостру самоту: помер Федотов, на засланні знаходився Тарас Шевченко, петрашівець Бернадський карався у Петропавлівській фортеці; «морським мисливцем» на кримську війну пішов брат Агіна – Василь.
У 1853 р. художник лишив Петербург і переїхав до Києва. Останні двадцять років життя Агін провів у Києві. Викладав малювання в кадетському корпусі (1853–1864), підробляв гримером і бутафором у театрі Ф. Бергера, давав приватні уроки… Олександр Олексійович мріяв зробити ілюстрації до «Кобзаря» Шевченка, написати велику історичну картину з минулого Києва, але хронічні злидні заїдали. Хрещениця Агіна, письменниця М. В. Алтаєва-Ямщикова писала: «Подумать только: он, большой мастер, достойный иллюстратор великого Гоголя, и должен, как нищий, кутаться в отрепья».
От доля і звела художника з багатим поміщиком Чернігівської губернії, відомим колекціонером Василем Тарновським (молодшим) – власником садиби в селі Качанівка. Олександр Олексійович став домашнім учителем дітей Тарновського. Згодом колекціонер запропонував художнику переїхати до Качанівки. Останні 11 років свого життя Олександр Агін мешкав у маєтку колекціонера й мецената Василя Тарновського «Качанівка» в Чернігівській губернії, де викладав малювання дітям поміщика. Виконав тут останні малюнки: палацу, Георгіївської церкви для поштового паперу Тарновських.
Помер 58-річний Олександр Агін у 1875 р. у Качанівці, похований на «… ближнем к имению кладбище…» в урочищі «Дубина», неподалік від Майорського ставу. У радянський час кладовище було знищене.
Худ. М. Клодт. Портрет О. Агіна
Залишити відповідь