Ткаченки (засновник роду Ткач) – український козачий рід степовиків Подніпров’я.
Пращури Леонтія Ткаченка були козаками, а нащадки стали кріпаками. Був кріпаком Хорольського поміщика Оболенського Леонтій і його четверо синів (художників, архітекторів, добрих приятелів Тараса Шевченка). Так сталося, що старший із братів Григорій Ткаченко добрався до Петербургу, став учнем у артілі маляра Ширяєва (1832 – 1838). Там і відбулося знайомство двох кріпаків: Григорія Ткаченка та Тараса Шевченка. Незабаром Григорій забрав до Петербургу всіх своїх братів (Федот, Яків, Денис). Учнем Ширяєва став Федот, який подружився з Тарасом на все життя.
У серпні 1834 р. Микола Гоголь зустрів у Літньому саду Федота Ткаченка. Саме цю зустріч описав Тарас Шевченко у повісті «Художник», як своє знайомство з Сошенком. Гоголя вразило, що четверо синів Леонтія Ткаченка (Григорій, Денис, Федот і Яків) – талановиті митці, кріпаки. Микола Васильович звернувся до гардемаринів Петра та Володимира Оболенських, дітей Хорольського поміщика, щоб із відома та згоди свого батька, відпустили Федота і його братів.
У грудні 1834 р. брати Оболенські відпустили чотирьох братів Ткаченків на волю без викупу.
На жаль, відомості про братів скупенькі. Відомо, що Ткаченко Григорій Леонтійович (роки народження і смерті не відомі) став учнем Академії мистецтв по класу архітектури, через півтора місяці після звільнення (1835 р.) здобув звання некласного (вільного) художника-архітектора і розпочав самостійну роботу. Та дружні стосунки з Шевченком, листування тривали. Зберігся лист Тараса Григоровича до Григорія Ткаченка, датований 1841 р.
Ткаченко Федот Леонтійович народився 1819 р. у м. Грунь, Зіньківського повіту. Працював учнем у артілі В. Ширяєва, де познайомився і подружився з Тарасом Шевченком. Колишній кріпак, Федот Леонтійович Ткаченко, протягом майже тридцяти років, був добрим знайомим Т.Г.Шевченка. З 1835 до 1842 р. Федот учився в Академії мистецтв у Карла Брюллова. У 1836 р. брати Денис і Федот Ткаченки поселилися на одній квартирі, де їх часто відвідував Шевченко. У 1838 р. Шевченка викупили з кріпацтва і він теж став учнем Карла Брюллова. Це зблизило Тараса та Федота. У 1841 — 1842 рр. Федот з Шевченком жили на одній квартирі.
20 травня 1842 р. Ф.Ткаченко здобув фах вчителя малювання в гімназіях. З 1844 р. працював учителем каліграфії та малювання в Полтавській гімназії. У Полтаві Федот Леонтійович Ткаченко був учителем 15-річного гімназиста Леоніда Позена. З Федотом Тарас Шевченко дружив до кінця життя, час від часу вони листувалися. Поет не раз згадував Ткаченка у листах до Г. Ткаченка, Я. Кухаренка та С. Гулака – Артемовського. Федот Леонтійович допомагав Шевченкові у розповсюдженні його «Букваря южнорусского». Ткаченко залишив спогади про Тараса Григоровича. Помер 1885 року.
Денис (Дионисій) Леонтійович Ткаченко народився у 1821 р. у родині кріпака-селянина на Полтавщині. Підлітком потрапив у Петербург, став учнем у майстерні Ширяєва, познайомився з другом старших братів Тарасом Шевченком. 13-річним Денис отримав «вільну». У 1836 р. Денис отримав право на проживання в Петербурзі. Він звернувся до Ради академії з проханням дозволити відвідувати класи малюнку. Його зарахували учнем на архітектурний факультет у майстерню академіка Мельникова. Денис і Федот поселилися на одній квартирі, де їх часто відвідував Тарас Шевченко. У 1838 р. Шевченка викупили з кріпацтва і він теж став учнем Карла Брюллова. Це зблизило Тараса та Федота.
24 грудня 1838 р. Дениса Ткаченка за програму заміського будинку удостоїли срібної медалі II ст. У жовтні 1839 р. отримав атестат на звання вільного позакласного художника архітектури.
10 січня 1841 р. Денис Леонтійович став першим міським архітектором Кременчука. Склав проєкти двох дерев’яних мостів і гребель біля них, план лютеранської церкви. Коли на Винній площі на березі Дніпра розпочали будівництво Головного штабу, Дениса Ткаченка призначили керівником будівництва та головним архітектором «садиби Головного штабу».
У 1857 р. Ткаченко повернувся до Полтави на посаду архітектора Петровського кадетського корпусу. У 1858 р. його призначено начальником стола Могилевської губернської будівельної та дорожньої комісії. В 1859 р. Рада Академії мистецтв визнала Дениса Леонтійовича Ткаченка академіком архітектури за будівлі в містах Кременчук, Полтаві та Харкові.
Останні роки життя, дата смерті Дениса Ткаченка невідомі.
Не знайшла я відомостей про найменшого з братів Ткаченків – Якова.
