26 травня 1920 р. після димісії (відставки) уряду Ісаака Мазепи сформовано останній на українських землях уряд УНР. За партійним складом уряд був поміркований, складався в більшості з правих соціал-демократів, УПСФ і позапартійних.
• голова — Прокопович В’ячеслав Костянтинович
• заступник голови і міністр юстиції — Лівицький Андрій Миколайович – батько поетеси Наталії Лівицької-Холодної
• міністри:
o закордонних справ — А. Ніковський (УПСФ)
o внутрішніх справ — О. Саліковський (УПСФ)
o земельних справ — Ісаак Мазепа
o військових справ — Сальський Володимир Петрович
o народного господарства — Є. Архипенко,
o фінансів — X. Барановський (позапартійний)
o шляхів — Тимошенко Сергій Прокопович
• освіти — Холодний Петро Іванович – друг дитинства Симона Петлюри, свекор поетеси Наталії Лівицької-Холодної
o віровизнання — Огієнко Іван
o пошт і телеграфів — І. Косенко (позапартійний)
o народного здоров’я — С. Стемповський (поль. меншість)
• державний секретар — Оніхімовський Віктор Павлович.
З початку 1921 уряд УНР став екзильним (у вигнанні); члени уряду перебували у Варшаві, Празі та Парижі.
Раду Народних Міністрів очолювали В. Прокопович, П. Пилипчук, А. Лівицький. Після того, як обов’язки голови Директорії перебрав А. Лівицький (1926), кабінет очолював з незначними змінами аж до 1939 В. Прокопович.
В’ячеслав Прокопович – праонук українського бджоляра Петра Прокоповича, засновника першої в світі школи пасічників з 2-х річним терміном навчання. Викладання вів українською мовою. Написав українською 60 праць, серед яких «Грамота бджоляра» (1836), «Школа бджолярства». П. І. Прокопович розробив бджільну термінологію для Східної Європи, часто фахові терміни подавав українською мовою без російських відповідників.
