UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Достатньо слів – не треба ран

Достатньо слів – не треба ран. Павло Тичина.

Як із генія зробили клоуна?
2 вересня 1934 р. у чоловічому туалеті Київського університету напис на всю стіну проголосив:
Тичина славний наш поет,
він також ходить у клозет,
та він не сам туди іде –
його все партія веде.
З цього дня впродовж року університетські туалети охороняла міліція.
Як бачите: «Як легко висміяти вчинок, Як просто знищити талант. Щоб обезкровити людину, Достатньо слів – не треба ран.» (Ліна Костенко).
Євген Маланюк називав поезію Тичини – своїм першим коханням, тому з болем зойкнув: «Від кларнету твого пофарбована дудка зосталась, окровавленим жовтнем твоя обернулась весна».
Так наш геній світового масштабу перетворили на посміховисько «Тичина – кирпичина». Василь Стус написав, що «поет жив у час, що заправив генія на роль блазня, його репресували визнанням… Покара славою — одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом». Влада призначила генія на роль блазня; не краще, коли блазня на роль генія…
Радянці домоглися свого, як писав Василь Стус: «довершилася його всенародна слава, але слава не генія, а пігмея. Слава генія, змушеного бути пігмеєм, блазнем при дворі кривавого короля, була заборонена. Слава ж пігмея, що став паразитувати на тлі генія, була забезпечена величезним пропагандистським трестом.»

Вер 1, 2021Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Іван і МарічкаУкраїнець – очільник держави на рівних сприймався монархами, говорив без перекладача
You Might Also Like
 
Кінець Другої світової
 
Кость Гупало
Comments: 0
Pingbacks: 1
  1. Покара славою: Як знищили поета Павла Тичину
    53 years ago

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image11 months ago 1 Comment Видатні люди903
Недавні записи
  • Емілія Крушельницька-Стернюк
  • І Спас не спас
  • Від бекаса до снайпера
  • Альбатрос
  • Перший космічний концерт
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Мер Одеси – Григорій Маразлі
  • Ганна Черкаська до Яків Новицький – літописець Запорожжя
  • Ганна Черкаська до Батько “народних” пісень
  • Сергій до Чар-зілля
  • Олександр до Смородина чи порічка?
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.