UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » У човні історії

У човні історії. 1918 рік.

– От ти говорила про країни, які почали відроджувати втрачену державність (Річ Посполита, Суомі, Україна, Чехія). А хто очолював це відродження?
– На старті державності на чолі націй стояли:
68-річний Томаш Масарик (Чехія),
50-річні Карл-Густаф-Еміль фон Маннергейм (Суомі) та Юзеф Клеменс Пілсудський,
39-річний Семен Васильович Петлюра (Україна).
– Ага: найстарішим був чех, 50-річні фін і поляк, наймолодший українець.
– Не зовсім так, серденько: тільки Петлюра був представником титульної нації країни, виховувався в україномовній родині; Масарик був онімеченим словаком, мав німецькомовне дитинство; Маннергейм швед, в родині спілкувалися шведською, французькою; Пілсудський – спольщений литвин-білорус, виховувався поляком, прекрасно знав білоруську, освіту здобував російською.
– Виходить, тільки один Петлюра був українцем, мав стати повноцінним оборонцем її державності?
– Цікаво… А майновий стан кожного?
– Найгіршим був стан Масарика – батько колишній кріпак, наймит; Петлюра був із заможної міщанської родини, татусь навіть дубовий гайок прикупив, але мусив його продати, щоб відмазати Семена в суді; Пілсудський із шляхти; Маннергейм…
– Знаю – він граф.
– Не зовсім так. Батько та старший брат Карла – графи, а Карл – барон.
– А освіта?
– Найкращу освіту здобув Масарик у Відні: Томаш закінчив гімназію, потім університет (філологічний і філософський факультети одночасно).
Карл-Густаф-Еміль фон Маннергейм на відмінно завершив навчання в Миколаївському кавалерійському училищі Санкт-Петербурга. Правда, спочатку не поступив, бо не знав російської.
Юзеф Пілсудський був виключений з першого курсу університету.
Семен Петлюра – був виключений із Полтавської духовної семінарії.
– Ясно, четверо високих красенів мали на старті одну мету.
– Та, ні не всі були високі та красиві. Петлюра був коротуном і ненавидів високих. До речі, українець Іван Пулюй високий красень із гордою поставою був схожим на Масарика, тому його часто сприймали за Президента. І щодо мети… Якщо троє йшли на перемогу будь-якою ціною, то соціаліст, масон Петлюра йшов на співпрацю…
– Угу. І коли ж почався той старт, можна уточнити?
– Можна. В один і той же день 31 грудня 1917 року Раднарком РРФСР визнав повну державну незалежність України і Фінляндії. Тоді Маннергейм почав вивчати фінську мову.
28 жовтня 1918 р. була відновлена державність незалежної Чехословацької Республіки.
9 листопада 1918 р. на руїнах Австро-Угорщини проголосили Австрійську Республіку. 10 листопада 1918 р. Австрія відмовилася від Галичини на користь Польщі. 11 листопада 1918 р. Пілсудський – «тимчасовий начальник» держави і верховний головнокомандувач збройними силами Польщі – зумів звільнити країну від залишків окупаційних німецьких військ; у Варшаві проголосили незалежність Польщі. Галичина опинилася у складі Польщі.
– Отже, троє переможців у човні історії виграли, бо взяли курс на перемогу; і той, хто обрав співпрацю.

Лис 14, 2020Ганна Черкаська
FacebookTwitter
На старті відновлення державностіСвятомир Фостун
You Might Also Like
 
Козацьке посольство 19 січня 1652 р.
 
Автокефалія Української православної церкви

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image2 years ago Видатні люди931
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.