Балдуїн

– Ну, Петрович, ну, балдуїн старий, – шкварчала Хомівна.
– І за що ти його Балдуїном обізвала?
– Ну, так воно ж – Балда, Балдуїн.
– Не зовсім так, сонечко! Балдуїн (лат. Balduinus) — чоловіче ім’я, від германських слів bald (міцний, вірний, мужній) і wine (друг, товариш). У франкомовних країнах це ім’я звучить як Бодуен (фр. Baudouin). Як не дивно, але Балдуїни перетинаються з нашими відомими родинами. Перш за все з королевою Анною Ярославною, далі з нащадками дочки князя Ярослава – видатним мовознавцем Яном Бодуеном де Куртене та його дочкою художницею-бойчукісткою Софією де Куртене. Згадаймо тільки кількох Балдуїнів!
Балдуїн I Залізна Рука — перший граф Фландрії з 863 року, родоначальник Фландрського дому. Руський ігумен Даниїло, який зустрічався із Балдуїном І, описував Балдуїна І як чоловіка сповненого благодаті, вельми скромного, анітрохи не гордого, дуже люб’язного і турботливого. Самого короля він назвав на руський лад «князем».
Балдуїн I (лат. Balduinus I; 1058 — 2 квітня 1118) — один із керівників Першого хрестового походу (1096—1099), перший король Єрусалимського королівства (1100—1118).
Балдуїн II є прямим предком Королів Русі Андрія, Юрія І та Владислава II Ягайла.
Балдуїн IV (лат. Balduin IV; 1161 — 16 березня 1185) — король Єрусалиму (1174–1185). Син єрусалимського короля Амальріка I та Агнес Куртене.
Балдуїн V – це граф Фландрії Бодуен, родич короля Генріха I, чоловіка Анни Ярославни. 4 серпня 1060 року, коли помер Генріх І, співправителем Анни Ярославни, опікуном малого Пилипа І став його двоюрідний брат Балдуїн V.
Балдуїн було іменем єрусалимських королів, а також іменем першого латинського імператора Константинополя.
Лицар-хрестоносець П’єр де Куртене, крупний феодал і нащадок Володимира Хрестителя у шостому поколінні та нащадок Анни Ярославни у четвертому поколінні настільки прославився, що йому запропонували стати імператором Латинської імперії; він правив Константинополом. Балдуїн II де Куртене — останній імператор Латинської імперії (1228–1261). У 1273 році Балдуїн II помер, а титул імператора залишався у родині Куртене та їхніх нащадків до кінця XIV століття. Це пращур відомого мовознавця Яна Бодуена де Куртене, основоположника науки про фонему у мовознавстві, який обстоював права української мови. У книжці «Жили-були» Віктор Шкловський писав: «Кажуть, коли йому в Казані вкрай набридла поліція, запитуючи про зв’язки та походження, то професор замовив картки з означенням: «І.О.Бодуен де Куртене. Єрусалимський король». А його дочка Софія – художниця-бойчукістка, кохана Михайла Бойчука.
– Е, ні: далеко куцому до зайця, а Петровичу до Балдуїна.