UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Федір Білоус

Федір Білоус

Це сьогодні ми з усіх ЗМІ чуємо слово «спонсор» і розуміємо, що це ніякий не благодійник, а вульгарний ліжко-пАртнер. А був же час, коли скромні меценати-благодійники мовчки «перли свого плуга» і не дали загинути Україні.
Професійним благодійником можна назвати Теодора (Федора) Білоуса, який побачив світ 27 липня 1827 р. тепер с. Новий Витків Львівської обл.
Син ремісника отримав освіту філософа у Львівському університеті, вчителював у гімназіях Львова та Тернополя. Згодом став директором гімназії в Коломиї.
Не одружувався, відмовляв собі у найменших задоволеннях, не винаймав квартири, спав у гімназійній канцелярії, скромно харчувався і одягався, ходив у латаних чоботях. Багатьом учням учитель допомагав матеріально. Зароблені гроші Федір Білоус давав на народні цілі — на церкви, бурси, видавництва літератури.
Федір Білоус складав щедрі пожертви на поширення освіти серед рідного народу:
– у 1864 р. разом із молодшим братом Михайлом заснували «Каменицю Білоусів» – першу друкарню в м. Коломия.
– двоповерхову кам’яницю в Коломиї передав на «Білоусів жіночий приют» — дівочу школу під управою Народного дому у Львові;
– пожертвував 10 золотих ринських на Народний дім у Львові та понад 300 книг для цієї установи;
– для матеріальної підтримки навчання українських сільських учителів Львівської архиєпархії зобов’язався з 1863 р. до кінця свого життя, щорічно давати по 15 золотих римських;
– для школи у рідному Виткові подарував 120 книг, щорічно аж до смерті допомагав їй фінансово.
Був одним з небагатьох «старих русинів», які підтримали Івана Франка та Михайла Павлика.
Народ високо шанував скромного мецената: у 1861–1866 та 1871–1876 роках обирали Федора Білоуса послом до Галицького сейму.
Федір Білоус помер 15 лютого 1892 р., м. Коломия, прожив 65 років.
Може, завдяки таким благодійникам наша нація не розчинилася у мороці бездержавності?

Лип 27, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Перша леді УНРВолодимир
You Might Also Like
 
Вацлав Дворжецький
 
УВО. З історії українського підпілля

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image2 years ago Видатні люди212
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.