І як же Софія Лисенко кохала свого троюрідного брата Михайла, свого князя! Серце мліло хоч одним оком побачити, хоч словечко почути хотіло! І милувалася його простотою та аристократичною величчю: мабуть, таким був його пращур князь Володимир Великий, щось таке було в його родичах – французьких королях. От тільки до російських царів Михайло Старицький ставився зверхньо: їм же й 300 років немає, а його рід понад тисячу літ рахує. Чи не тому Старицький на власні кошти створив український театр, платив більше, ніж цар своїм акторам? Цар навіть кілька разів запрошував його театр до себе, зваблював акторів, щоб перейшли до нього.
Нарешті Софії виповнилося 14! Тепер вона може йти під вінець! І пішла, і народила в 14 донечку Марію!
Сталося це 31 травня 1865 р. в селі Лебехівці на Полтавщині, де Старицький мав невеликий маєток. На зиму Старицькі переїхали до Києва, де Михайло дістав посаду в архіві Київського університету, водночас розпочавши поетичну й перекладацьку працю. Потім Маня з меншою Людою ходили в дитячий садок сестер Ліндфорс, де Маня охоче розповідала дітям українські казки. У одному дворі на вул. Саксаганського у трьох двоповерхових будинках жили родини родичів Косачів, Лисенків, Старицьких. Звідси Маня пішла до школи, тут вона закохалася (як мати, раз – і на все життя). Дівчина-школярка і 40-річний вдівець Марко Кропивницький! Актор дивовижний, але ж бабій шедевральний. Не міг він відмовити закоханій жінці і мав традицію всиновлювати підкинутих йому дітей (чомусь схожих на нього!). Як же Маня хвилювалася, коли Марко Лукич посваталися! Та батько відмовив, бо хотів як краще, а присудив дочку на самоту.
Здобула Марія вищу освіту в Києві – й розпочала акторську кар’єру. У 20 років виступала під псевдонімом Яворська в трупі свого батька, згодом у трупах М. Кропивницького, М. Садовського та російських трупах (Петербург, Москва). 1903 р. Марія Старицька разом із сестрами та батьком брала участь у відкритті пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві. У 1904–1927 рр. викладала в Київській музично-драматичній школі М. В. Лисенка та Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка. Марія Старицька, талановитий театральний педагог із професійною акторською освітою, стала першою жінкою в Україні, яка отримала звання Заслуженого професора й Заслуженої артистки.
Марія Старицька не була репресована. Вона з жахом спостерігала за всім, що відбувалося з родиною, де кожного року когось арештовували, розстрілювали, і, не витримавши нервового напруження, 20 грудня 1930 р. померла від серцевого нападу. Поховано дитя великого кохання на Байковому кладовищі.
