UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » П’ять гривень

П’ять гривень

– Так ти кажеш, що на наших купюрах зображені ті князі, гетьмани, які «грошовий верстат» мали?
– Майже так.
– Що? І Богдан гроші карбував?
– А ви самі подумайте: на п`яти гривнях відома постать Богдана Хмельницького, адже він першим вивів Україну на рівень європейських держав, поставив на чільне місце економіку. Відомо, що міцні козацькі гарнізони в Овручі, Коростишевому, Прилуках, Вінниці, Браїлові, Мурафі, Шаргороді, Ямполі не дозволяли полякам навіть носа сунуть в Україну. Щоб військо утримувати, гроші потрібні? Я не кажу про наших державників-крохоборів, які із шлунка у солдата крихту вкрадуть, я кажу про справжніх гетьманів. Наприклад, у війні 1648-1654 pp. Б. Хмельницький успішно утримував військо, яке налічувало до 500-600 тис. вояків. Крім того відомо, що генеральний писар отримував – 1000 злотих, генеральний обозний – 400, військові судді – по 300 злотих на рік! Їх же платив гетьман із скарбниці. Відомо також, що Б. Хмельницький зібрав у Чигирині великі запаси срібла.
А коли до 1654 року, козацька Гетьманська держава Богдана Хмельницького, почала протистояти військовому блоку, сформованому Польщею, і обрала сезонного військового союзника – Росію. Богдан фактично наняв російські війська, пославши царю 1 мільйон срібних талерів.
Учений-економіст М. Слабченко у своїй праці «Организация хозяйства Украины от Хмельницкого до мировой войны» (Одеса, 1923 р.) стверджував, що в Україні в козацьку добу, точніше – 1649 р., карбувалася власна грошова одиниця. У Чигирині були представництва чотирнадцяти європейських держав; монетний двір, який карбував гетьманські гривні. У 1652 році в Європі дізналися, що Хмельницький продемонстрував кільком послам, які знаходилися в Чигирині, зразки новенькою української монети. На ній був знак козацької влади і напис Богдан Хмельницький. Для послів це було повною несподіванкою; карбували в умовах повної конспірації.
Про факт випуску власної грошової одиниці часів Козаччини свідчать «Записки дьяка Григория Кунакова о добытых им в бытность в Польше сведениях касательно войны поляков с казаками в 1649 году…»: «…А в Чигирине, де, учинил Богдан Хмельницкий мынзу и денги делают, а на тех новых денгах на одной стороне мечъ, а на другой стороне его, Богданово имя». Ці відомості російський дипломат Кунаков отримав від татарина А. Таїмова, який перебував при литовському дворі. У працях істориків І. Крип’якевича та І. Борщака також висловлено припущення про можливість емісії монет в Україні за гетьманування Б. Хмельницького.
Так, в архівних матеріалах Варшави зберігається лист подільського воєводи С. Потоцького до короля Яна Казимира від 29 жовтня 1652 р., у якому С. Потоцький скаржився на Б. Хмельницького, який зазіхнув на монетну регалію короля і карбував власні гроші.
Є повідомлення у «Gassette de France» за 1652 р. про те, що козацький гетьман став карбувати монети за власним зразком.
Після Визвольної війни було запроваджено одну з найвищих посад у гетьманській адміністрації – генерального підскарбія, який відповідав за стан фінансів козацького війська, розподіл натуральних і грошових податків, встановлення мита.
На реверсі купюри – Іллінська церква села Суботів. Це старовинне село на Черкащині, там був родовий маєток Хмельницьких. Монетний двір, кажуть деякі археологи, був розташований у Суботові, в підвалі садиби гетьмана.
1653 року на замовлення гетьмана була побудована Іллінська церква як родинна усипальниця. Там Богдан поховав свого улюбленого сина Тимоша. Коли 8 вересня 1657 року Хмельницький відійшов у вічність, його поховали там же. Багато років польські магнати прагнули відібрати маєток у Хмельницьких. «Стоїть в селі Суботові розрита могила», – писав Шевченко.

А може, у селі Суботові не домовина України, а й державна таємниця ще не розкрита.

Тра 31, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Битва при КалціДитя кохання
You Might Also Like
 
22 листопада 1087
 
Теофіля Бачинська
Comments: 1
  1. seo seo
    3 years ago

    Дякую, цікаво

    ReplyCancel

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image3 years ago 1 Comment Видатні люди939
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.