UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Ігор Святославович

Ігор Святославович

2 квітня 1151 р. народився Ігор Святославич — князь Новгород-Сіверський і чернігівський, середній син чернігівського князя Святослава Ольговича, з роду Ольговичів (онук Олега Святославича, нащадка Ярослава Мудрого), правнук половецького хана Оссолука, по-матері – онук хана Аепи, герой «Слова про Ігорів похід».
Чи не найбільш співзвучний твір нашому сьогоденню “Слово о полку Ігоревім”. І роздрай у країні, і плачі Ярославни… Що ми знаємо про героїв поеми?
15-річний князь Ігор прибув до Галича, побачив 13-річну Єфросинію Ярославівну (дочка князя Ярослава Осмомисла та Ольги Довгорукової). І засяли очі Ігоря, посватався він до Фросинки. “Нехай переможе кохання!” – сказав батько молодої. Весілля відгуляли в Галичі, оселилися молоді в Путивлі. Знайшлося їм п’ятеро синів і дочка.
Улюбленим видом спорту князя було полювання на ворогів. 18-річним князь Сіверський Ігор Святославович разом з іншими 11 князями взяв участь у поході Андрія Боголюбського на Київ. 1174 р. розбив орди половецьких ханів Кончака і Коб’яка під Переяславом.
У 1180 р.– брав участь у поході проти князя смоленського Давида Ростиславича (вже разом із половцями). Зазнав поразки від князя київського Рюрика Ростиславича. 1183 р. здійснив вдалий похід проти половців.
34-річним князь Ігор здійснив невдалий похід на половців. Встановити дату Ігоревого походу допоміг автор «Слова о полку Ігоревім», який описав сонячне затемнення, що мало бути сприйняте як поганий знак. 23 квітня 1185-го р. Ігор, його молодший брат Буй-Тур Всеволод із Курська, разом із батьком був 12-річний Володимир Путивльський – старший із п’яти синів Ігоря, 18-річний племінник Святослав Олегович Рильський вирушили здобувати перемогу і славу. 10 травня 1185р. Ігореві полки розгромили кипчацьке кочовище. Наступного ранку почалася битва Ігоревого війська з передовим загоном кипчаків. Кочівники налетіли, обсипали русичів стрілами та стрімко повернули назад. Воїни Ігоря кинулись їх переслідувати, опинилися в пастці: за пагорбами на них чекало основне половецьке військо.
Битва на ріці Каялі тривала три доби. Руські полки були розбиті ордами половецьких ханів Гзи і Кончака.

Князь Ігор, не покинув на поталу ворогові своїх піхотинців, опинився у полоні. «Якщо ми побіжимо і спасемося самі, а чорних людей кинемо, то буде нам гріх від Бога…» – передає автор «Слова…» князеву думку.
І причитала тоді Єфросинія – Ярославна у Путивлі-граді на валу. Допоки Ярославна тужила у Путивлі, Ігор у хана Кочака бенкетував, їздив на полювання, розважався з наложницями, а далі «втік з полону». «Втеча» завершилася шлюбом Ігоревого сина Володимира, майбутнього князя Галицького, з дочкою хана Кончака Свободою, небогою грузинської цариці, дружини Давида Будівничого, названою в «Слові» красною дівою. Він перебував у полоні, поки не народився син, а якби дочка з’явилася, його б не відпустили. Молодята повернулися на Русь зі Степу у 1188 році вже з первістком. Шість років пробув князь Ігор у полоні. 1191 р. дивом втік з половецького полону і здійснив два походи проти кипчаків разом з князями Святославом Київським та Ярославом Чернігівським.
1198 р. – «сів на столі» Чернігівському.
1201 р.– князь Ігор помер і був похований у чернігівському Спасо-Преображенському соборі.
29 грудня 1202 р. упокоївся 51-річний князь новгород-сіверський (з 1178) і князь чернігівський (з 1198) Ігор Святославич, похований у Чернігові.
У 1206 році, невдовзі після смерті Романа Мстиславича, галицькі бояри запросили Володимира Ігоровича з братами княжити в галицько-волинських землях. Спроби зміцнити свою владу шляхом репресій скінчилися для синів Ігоря Святославовича трагічно. У вересні 1211 року Роман, Святослав і Ростислав – брати Ігоревичі, внуки Ярослава Осьмомисла, були схоплені й прилюдно повішені в Галичі боярами. «Факт в історії давньої Руси нечуваний!.. бояре перед тим ще й «били» сих князів,» – писав Михайло Грушевський. Володимир Ігорович утік із Галича у вересні 1211 року.
Вдові Ігоря, матері князів Єфросинії Ярославівні в цей час було 55 років. Дорога їй була одна – монастир.
У 1938 році у СРСР бучно святкували 750 років «Слова про Ігорів похід». Під цим приводом вивезли фрески Михайлівського собору до Третьяковки та «забули» повернути.

Кві 2, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Український національний фронт (УНФ)Микола Пимоненко
You Might Also Like
 
Анатолій Ігнащенко
 
Мати Тараса

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago Видатні люди3,946
Недавні записи
  • Арго? Феня!
  • Платон Борисполець
  • 22 травня – пам’ятна дата для кожного українця, день перепоховання великого Тараса Шевченка
  • Щоб голова не боліла
  • Бухарестський мирний договір
Позначки
поетписьменникЗапоріжжячервоний тероркозацтвохудожникживописецьБогдан ХмельницькийТарас ШевченкогетьманХарківперекладачскульпторСергій КорольовакторКапністІван АйвазовськийОлег ОльжичголодоморВовккомпозиторІван ФранкоКирил РозумовськийІван КотляревськийЛенінОлексій ПеровськийІван ШишкінІван БогунОлександр РубецьВійсько ЗапорозькеАполлон СкальковськийПавло ПолуботокВасиль СедлярЮрій ШухевичІван СтешенкоЄвген КравченкокінооператорМикола СтражесколікарАльфред ФедецькийтерапевтАнатолій ЛупинісПетро Конашевич-СагайдачнийГригорій Тарновськийбандурист
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Сергій до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Ганна Черкаська до Богдан-Ігор Антонич
  • Nadiya до Богдан-Ігор Антонич
  • Ганна Черкаська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok