UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Петро Врангель

Петро Врангель

– І з чим ти зараз мордуєшся? – інспектують мене Хомівна.- Бачу, Врангель, – – Нащо тобі цей «чорний барон – царський трон»? Що там цікавого?
– Бачиш, сонечко, дуже цікавий рід. Гасло «Frangas, non flectes» перекладають як «Зломиш, але не зігнеш» або «Гину, але не здаюся!», якого дотримувалися всі чоловіки роду. І дали Врангелі Європі 7 фельдмаршалів, більше 30 генералів і 7 адміралів.
– І що всі були військовими в роду? А поет хоч один був?
– Був. І ти його знаєш. Олександр Сергійович Пушкін. Пам’ятаєш, Абрам Ганнібал, арап Петра Великого, мав 10 дітей. Син Осип був дідом поета, а дочка Софія, прапрабабусею барона Врангеля! Батько Петра був письменником, мистецтвознавцем, антикваром. До речі, імена цього роду є на карті світу: острів Врангеля у Льодовитому океані названо на честь Фердинанда Врангеля, адмірала, дослідника Заполяр’я.
Вікіпедія повідомляє: «Місцевість у північно-західній частині Житомира, між правим берегом р. Кам’янки та лівим берегом р. Лісова, виникла як дачне і військове містечко у другій пол. XIX ст. До 1922 року мала назву Врангелівка. До 1923 року — хутір. З 1923 до 1934 року — центр Богунської сільської ради. З 22 серпня 1934 р. включений до меж м. Житомира.
Антропонім походить від прізвища барона Врангеля — волинського віце-губернатора, який у середині XIX століття володів цією місцевістю. В історичних документах цей населений пункт згадується також під назвою Врангельгоф.»
Залишив своє ім’я барон Петро Врангель в історії Запорізького краю. Знаєш село Благовіщенку?
– На лівому березі Каховського водосховища?
– Так, село засноване наприкінці 1787 року кріпаками, переведеними поміщиком Іваненковим із слободи Озеряне, що на Чернігівщині. Так от, Михайло Іваненко – поміщик мав виноградники від рідного села аж до Сірогоз, його вино не поступалося Шампані. Іваненко першим запровадив іригаційну систему. Був наш поміщик камергером, а дочка Ольга – фрейліною двору імператриці. За Ольгою побивався Нестор Махно, але батько не хотів мати зятя-голодранця. Покохалися Петро з Ольгою (він називав кохану Олесенька), у серпні 1907 року вінчалися у церкві Благовіщінки. У 1927-му церкву розібрали на щебінь для Дніпрогесу.
Четверо дітей благословилося баронові. Жили вони в Благовіщінці, влітку мандрували на дачу тещі до Ялти. Дружина супроводжувала барона на фронтах, працювала сестрою милосердя. Врятувала чоловіка від розстрілу більшовиками. Ольга була з Петром Врангелем до останнього часу. Він помер у 49 років. Вона пережила чоловіка на 40 років і померла в 1968 році в Нью-Йорку.
– Ти ба…

Сер 27, 2018Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Перший покіс. 26 серпня 196528 серпня 1965 р. Перший покіс
You Might Also Like
 
Усьо пучком?
 
Дитинство Євгена Маланюка

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago Видатні люди3,523
Недавні записи
  • Тарас Шевченко, як символ спротиву та боротьби
  • Ой під вишнею
  • Полянівський мир
  • Арго? Феня!
  • Платон Борисполець
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвохудожникчервоний терорживописецьТарас ШевченкоХарківБогдан ХмельницькийгетьманскульпторКапністакторСергій КорольовІван АйвазовськийперекладачОлександр РубецьОлексій ПеровськийІван ФранкоголодоморОлег ОльжичКирил РозумовськийІван ШишкінкомпозиторАполлон СкальковськийЛенінІван КотляревськийПавло ПолуботокВійсько ЗапорозькеВовкІван БогунКарл БрюлловІван Сокульськийісторик прававчений-криміналістМикола УваровОлександр КістяківськийМикола СтражесколікарЛевко РевуцькийтерапевтМихайло ЇжакевичГанна БарвінокПолтавщина
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Сергій до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Ганна Черкаська до Богдан-Ігор Антонич
  • Nadiya до Богдан-Ігор Антонич
  • Ганна Черкаська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.