«Я первєє!» – часто кричать діти.
«Все-таки я – перший!» – тішить себе думкою дорослий.
Сьогодні – День пам’яті українця, який був першим. Сильвестр Гогоцький – автор першої в Україні та в імперії філософської енциклопедії.
17 січня 1813 р. у м. Кам’янець-Подільський народився Сильвестр Сильвестрович Гогоцький. Його батько був кафедральним протоієреєм. Сильвестр Григорович Гогоцький закінчив Київську Академію, згодом викладав у альма матер цілу серію наук: політику, риторику, словесність, єврейську та німецьку мови, математику, історію, географію. Довелося Гогоцькому-старшому бути професором Польської семінарії.
Чи варто дивуватися, що малий Сильвестр навчався спочатку вдома; батько звертав увагу на мови, малювання та гру на скрипці. Восьмирічним у 1821 році Сильвестр поступив до другого класу Кам’янець-Подільського духовного училища. В 1827 році він вступив до Кам’янець-Подільської духовної семінарії. Як один з чотирьох найкращих випускників семінарії Сильвестр був направлений до Петербурзької духовної академії. Та Гогоцький не сприйняв петербурзький клімат і попросив направити його до Київської духовної академії.
Так Київ увійшов у життя українця. Сильвестр Гогоцький з 1833 до 1837 р. навчався в академії, де залишився після закінчення викладати польську мову. Через два роки – викладав німецьку. З 1848 р. Сильвестр Гогоцький – екстра-ординарний професор Київської академії, викладач філософії. У 1850 р. вчений захистив латиною дисертацію «Діалектична система Геґеля, її достоїнства та вади». 20 грудня того ж року Міністерство народної просвіти присвоїло йому докторський ступінь.
А 1851 року перейшов на викладацьку роботу до Київського університету св. Володимира, де упродовж 35 років викладав педагогіку, психологію, логіку та історію філософії. У 1854-1860 рр. Сильвестр Сильвестрович читав педагогіку та дидактику в Київському училищі графині Левашової, а протягом 1857–1861 рр. викладав історію в Київському Володимирському кадетському корпусі. У серпні-вересні 1861 р. вчений побував у закордонному відрядженні (Берлін, Дрезден, Краків). Головною працею Гогоцького вважається видання «Философского лексикона» в 4-х томах (1857—1871 рр).
Професор успішно одружився, оселився на Андріївському узвозі, 6. Євдокія Іванівна Гогоцька була енергійною, затятою українкою-просвітянкою. Її чоловік був законослухняним, боязким старим диваком у засмальцьованому сюртуці. У 1859-му році Євдокія Гогоцька брала участь в організації першої недільної школи Києва, наступного року відкрила недільну школу для дівчат із бідних сімей, у 1865 році відкрила початкову жіночу ремісничу школу, що перетворилася на училище. Вона видавала проукраїнську газету «Київський телеграф».
Сильвестр Сильвестрович Гогоцький був одним з організаторів Вищих жіночих курсів у Києві. 1878—1880 рр. очолював педагогічну раду цих курсів, викладав там педагогіку та психологію.
Влітку 1862 року Сильвестра Гогоцького призначили деканом історико-філологічного факультету університету, однак уже через рік він полишив цю посаду. Майже п’ятдесят років викладав Сильвестр Гогоцький. У 1886 році через невиліковну нервову хворобу і цілковиту втрату зору вчений пішов у відставку. Останні роки професор з родиною жив у власній садибі в селі Некрашах під Києвом. 11 липня 1889 р. помер 76-річний філософ Сильве́стр Гого́цький.
Поховали його на території Києво-Видубецького Свято-Михайлівського монастиря. Поховання не зберіглося.
