Ян-Хризостом Пасек таки помстився Мазепі.
Неймовірний брехун, вчинив чисто по-бабськи: розпустив чутки про покарання українця польським магнатом Станіславом Фальбовським і навіть написав про це книжку. Відомо, що Вольтер розпитував у Парижі польського короля Станіслава Лещинського, який на письмі потвердив “усі факти” в його книжці, включно з любовною історією Мазепи. Після чого в 1731 р. з’явилося перше видання історії про Карла XII Вольтера, де було про амурну аферу Мазепи.
Про цю помсту говорила вся Європа. І не тільки говорила. Романтика кохання та його шляхетну слабкість уславили:
Гордон лорд Байрон (“Мазепа”, 1818),
Кіндрат Рилєєв (“Войнаровський”, 1825),
Віктор Гюго (“Мазепа”, 1829),
Олександр Пушкін (“Полтава”, 1829),
Богдан Залєський (“Дума про Мазепу”),
Бертольд Брехт (“Балада про Мазепу”, 1955).
Легенда про кохання Мазепи надихнула композиторів:
Франц Ліст (симфонічна поема “Мазепа”, 1854), Ференц Ліст під враження поезії Віктора Гюго у 1859 р. написав симфонічну поему. Вперше її було виконано 16 квітня 1854 р.
Петро Чайковський (опера “Мазепа”).
Увічнили Мазепу й художники:
Теодор Жеріко (олійний образ “Мазепа”, 1820), 
Евген Делакруа (олійний образ “Мазепа”, 1824), 
Орас Вернет (два олійні образи: “Мазепа оточений кіньми”, 1825 та “Вовки у погоні за Мазепою”, 1826), 
Люї Буланже (великі олійні образи: “Покарання Мазепи”, 1827; “Смерть Мазепи”, дата невідома).
Дійсно, неподалік від маєтку Мазепи було володіння старого польського пана Фальбовського, який жив із молодою дружиною Гасею-Оленою. Між Іваном та Гасею спалахнула лелітка і вони зустрічалися в маєтку Фальбовських у часи відсутності старого пана. Та добродії розповіли панові, що молодий сусіда наносить візити ввічливості його дружині. Одного разу Фальбовський сказав дружині, що їде у справах на кілька днів. Гася вислала Мазепі листа. Та виявилося, що старий ревнивець зі своїми слугами влаштував засідку на лісовій дорозі.
Спокійно їдучи на коні до подруги, Мазепа не міг приховати здивування від зустрічі. Фальбовський сказав, що перехопив і прочитав Гасіного листа і запитав:
– І як часто Ви були в моєму домі за моєї відсутності?
– Вперше їду, – відповів вершник.
Це ж питання задав Фальбовський своєму буйночубому слузі й почув:
– Скільки у мене волосся на голові!
По цьому сусідські слуги накинулися на Мазепу, повністю роздягли його і прив’язали обличчям до хвоста. Потім почали стріляти з рушниць вгору і бити коня. Переляканий кінь поніс Мазепу через ліси додому… 
Після сцени з Пасеком, що ледве не закінчилася дуеллю в королівських палатах, Мазепа втратив прихильність короля і повернувся в Україну.
