UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » романтик шахів

романтик шахів

– Чиїм паспортом користувався Степан Бандера в останні роки життя?
– Паспортом на ім’я шахіста Стефана Попеля.
– Хто ж це?
3574_600
Степа́н (Сте́фан) Анто́н Попель народився 15 липня 1907 р. у с. Комарники на Львівщині. Його батько Михáйло був священиком, брат відомого шахіста Ігнаца фон Попеля (нім. Ignatz von Popiel) (1863–1941). Мати Ольга з відомого дому Калинських. Стефко захопився шахами в юності та зіграв уперше в шаховому турнірі у 12-річному віці, через п’ять років Степан Попель став чемпіоном із шахів Львівського університету. Освіту він здобував у коледжах в Есхені, Брюсселі та Парижі (1924); згодом захистив диплом магістра франко-латинської філології Львівського університету (1931) та магістра юриспруденції (1938).
Стефан Попель був визнаним поліглотом, бо мав вісім робочих мов: польською, російською, французькою, німецькою, латинською та англійською мовами. Був магістр редактором львівських часописів «Szachista» і «Спортові вісти».
У 1943 р. Попель написав і видрукував у Львові підручник «Початки шахіста» українською. За це романтика шахів викликала окупаційна влада. Попель мав пояснити, чому він ігнорував уособлення арійського духу Зігберта Тарраша, а згадав чемпіона світу Еммануїла Ласкера, жидівського походження. Попель відповів: як неможливо писати історію філософії, не згадуючи імені єврея Баруха Спінози, писати про християнство, не згадуючи Ісуса з Назарета, так неможливо замовчувати ім’я чемпіона світу з шахів. За таку горду відповідь Попіль на деякий час потрапив до буцегарні.
До останнього дня митрополита Андрея Шептицького Стефан був його особистим (світським) секретарем (1929–1944). У 1944 р., коли до Львова наблизився фронт, Степан Попіль, знаючи ставлення сталінських визволителів до української інтелігенції, виїхав із батьківщини. Та запеклий шахіст не зміг утриматися: він заїхав до Кракова, зіграв матч із чемпіоном СРСР і чемпіоном України 1937 р. киянином Федором Богатирчуком.
Наступні кілька років Попель жив у Парижі, грав у шахи вдень і вночі, інколи вигравав гроші, майстер любив грати бліц-партії. Щирий, добрий Степан Попель кожного дня когось із українців пригощав, комусь давав притулок. Серед тих українців були й політичні діячі й бойовики, тому секретні служби стежили за його будинком, тягнули з наданням громадянства. Нарешті сорокарічний шахіст здався Гіменею – одружився з Валентиною Шаповал, яка мала сина Володимира. Згодом у них народилися Ольга та Олекса. Втім наявність родини не змінила характер роздай-біди: пан Стефан давав прилисток усім гнаним і голодним українцям.
А він поступово утвердився: виступав у шаховому клубі «Каїсса», ставав чемпіоном Парижа у 1951, 1953 і 1954 роках. Поділив 4-6-те місця (серед 10) у міжнародному турнірі в Гастінґсі (Великобританія) 1951/52, де виступали такі всесвітньовідомі майстри, як Светозар Глігорич, Даніель Яновський, Ян Гейн Доннер та інші. У рейтингу Британської шахової федерації був під 82 номером.
У 1955 р. майстер мав можливість приїхати в СРСР і зустрітися з рідними, але побоявся, бо не мав французького паспорта. І Стефан Попель зважився виїхати до США. У 1956 р. взяв участь у Відкритому чемпіонаті США в Оклагома-Сіті, де зіграв унічию з 13-річним феноменом Боббі Фішером. Українець разом із вундеркіндом поділив 4-8 місця.
Виграв чемпіонат штату Мічиган тричі поспіль — у 1957, 1958 і 1959 роках. Стефан Попель був одним із найкращих шахістів української діаспори США — ставав віце-чемпіоном УСЦАК 1966 року та чемпіоном 1969 року. Та шахи родину не прогодують, тому Стефан почав викладати іноземні мови у публічній школі в Детройті (1957–1961); згодом, одержавши американське громадянство у 1961, був професором французької мови та літератури в Університеті штату Північна Дакота, у Фарґо (з 1961 до пенсії). Проживав у Північній Дакоті, далеко від великих шахових центрів, що не сприяло розвитку його майстерності: там у нього не було сильних конкурентів — і від 1965 до 1980 року аж 11 разів перемагав у чемпіонаті штату. Стефан Попель був першим, кого включили до Шахової зали слави Північної Дакоти (англ. North Dakota Chess Hall of Fame) — у 1983 році.
Знесилений хворобами та операцією справжній романтик шахів помер 27 грудня 1987 р. в місті Фарґо (Північна Дакота).
«Шахи ми на шахівниці, пан Господь – то наш гравець», – писав Агатангел Кримський…

Лип 14, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Кривавий маршалЛауреат Нобеля з України
You Might Also Like
 
Варшавський процес 18 листопада 1935 р.
 
Опанас Рокачевський

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Видатні люди813
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.