22 липня 1968 р. правозахисник, публіцист Самвидаву, 30-літній Анатолій Марченко (1938-1986) звернувся з відкритим листом до BBC та західної преси з приводу загрози введення радянських військ до Чехословаччини. Він доводив, що народні протести проти радянського впливу в Чехословацькій Соціалістичній Республіці, що тривають з 5 січня 1968 р. під гаслом «Навіки разом – і ні секундою більше!», можуть закінчитися введенням у країну радянських військ.
Через кілька днів Анатолій Марченко був заарештований і 21 серпня 1968 року за звинуваченням у порушенні паспортного режиму засуджений до одного року ув’язнення.
Так воно і сталося. Уночі 21 серпня 1968 року війська країн Варшавського договору (окрім Соціалістичної Республіки Румунії) розпочали операцію «Дунай» – єдину ненавчальну військову акцію Варшавського договору. 300 тисяч солдат і 7 тисяч танків показали ефективність і високі навички у боротьбі з «контрреволюцією».
Празьку весну розстріляли. 72 особи (громадяни Чехословацької Соціалістичної Республіки) загинули, сотні поранені. У 1969 році в Празі студенти Ян Палах і Ян Заїц здійснили самоспалення на знак протесту проти радянської окупації. Близько 300 000 осіб, в основному висококваліфіковані фахівці емігрували з ЧСР. Дубчека арештували, але покарати не наважилися. Наступного року його зняли з посади через “Хокейні бунти”, викликані перемогою чехословацьких спортсменів над радянською збірною на чемпіонаті світу. До влади в КПЧС прийшли “яструби”, які стали закручувати гайки.
25 серпня 1968 р. у Москві на Красній площі біля Лобного місця 
рівно о 12 годині дня під бій курантів вісім сидячих демонстрантів (Костянтин Бабицький, Тетяна Баєва, Лариса Богораз, Наталя Горбаневська, Вадим Делоне, Володимир Дремлюга, Павло Литвинов і Віктор Файнберг) провели акцію протесту під гаслом «За вашу і нашу свободу». Вони розгорнули плакати з гаслами «ми втрачаємо найкращих друзів», «At ‘žije svobodné a nezávislé Československo!» («Хай живе вільна і незалежна Чехословаччина!»), «Ганьба окупантам!», «Руки геть від ЧССР!», «За вашу і нашу свободу!». За кілька хвилин демонстранти були арештовані співробітниками міліції та КДБ в штатському, які патрулювали Красну площу, побиті й доставлені у відділення міліції. Сім демонстрантів умовили 21-річну Тетяну Баєву відмовитися від подальшої участі у цих заходах: вона заявила, що перебувала з демонстрантами випадково, і була відпущена.
В історію акція увійшла як «демонстрація сімох». Анатолія Марченка на Красній площі не було, але була його дружина – Лариса Богораз (харків’янка, кандидат філологічних наук).
