UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Палац для “Запоріжсталі”

Палац для “Запоріжсталі”

У Соцмістечку на вулиці Раднаркомівській «Запоріжсталь» розпочав будувати шикарний палац культури. Чому на Раднаркомівській? Бо там були готелі для «білих» людей із кабміну, в одному зупинявся Серго Орджонікідзе, міністри. Палац – зал на 500 глядачів; конференц-зал на 100 місць; бібліотека; кімнати для ігор та занять тішив заводчан.
Та влада «переконала «Запоріжсталь» віддати палац місту.
7 листопада 1933 р. у Соцмісті Запоріжжя на вулиці Раднаркомівській відкрито Діловий клуб ІТР (металургів).
До 1938-го року назви всіх вулиць писалися тільки українською. Коли місто взяли гітлерівці, на цій вулиці з’явилися таблички німецькою та українською – 4 Жовтня (дата окупації). У грудні 1957 р. вулицю Раднаркомівську перейменували на 40 років рад. України, нині незалежної України.
Ну, що з возу впало… І у 1948-му завод «Запоріжсталь» замовив новий палац, не простий – кіноконцертний. Проектували зал архітектор Георгій Вегман – учасник реставрації московського кремля та інженер В.Г.Шапільський. За проект у стилі сталінського ампіру, за акустичні властивості залу, Г.Г.Вегман отримав Державну премію СРСР.
Чому кіноконцертний зал? Певно, тому, що після війни кіно було масовим: біля кас були натовпи, інколи бійки; отже, прибутковим. Кінотеатрів поменшало: «КІМ», «Дзержинець», «Перший художній» були зруйновані. У старій частині працював імені Леніна та «Родина». Старий кінотеатр «Родина» виник після радянсько-німецької війни у сарайчику на вул. Пилипівській (пізніше Радянській). Зараз у тому будиночку – спортзал трудових резервів.
Щовечора з кишенями, повними насіння, запоріжці займали свої місця на довгих дерев’яних лавах. Показ «трофейного кіно» починався традиційно текстом: «Этот фильм взят в качестве трофея после разгрома Советской Армией немецко-фашистских войск под Берлином в 1945 году». Глядачі голосно лузали насіння, розкидали лушпиння і дивилися німецькі фільми, стрічки американських союзників. «Тарзан», «Багдадський злодій», «Дівчина моєї мрії».
11 жовтня 1953 р. у Запоріжжі відкрито кінотеатр «Родина» на 400 місць у Будинку культури «Запоріжсталі». Він одразу став популярним. Навіть трамвайна зупинка отримала назву «Кінотеатр «Родина». Містом поповзла анекдотична чутка про кавказця, який запитав жінку: «Ві у родина віходітє?» І почув: «Сам ти уродіна!»
Частенько в «Родину» на фільми мене брала тітка Тамара. Ми сідали на лаві у формі підкови, в народі ці чотири лави називалися «капитО», їли морозиво за 22 копійки.
Тітка була біологом, від неї я дізналася, що якийсь дурень «натикав» платанів (чинар) дуже густо. Що саме слово «платан» в перекладі значить «широкий», бо крона сягає 50 м в діаметрі. Що ялівець (рос. Можжевельник) на клумбі може згоріти.
Уже давно нема кому розповідати історії про Запоріжжя. А вона мала рацію: гинуть густо натикані платани біля філармонії та мерії; ялівець перед кінотеатром згорів. А які дивні глорії цвіли біля Глинки! Нема – розікрали. Як Ви здогадалися, влада знову забрала у «Запоріжсталі» чотириповерхову новобудову, тепер під філармонію.
Запорізька обласна філармонія (у перекладі з грецької «люблю гармонію») почала свою діяльність у грудні 1939 року на алеї Ентузіастів імені Серго Орджонікідзе. 17 артистів складали тоді її колектив.
Філармонія на Продольній мала два зали для глядачів: великий концертний на 772 місця та камерний на 99 місць. От тільки не вистачало імені. Довго думати не довелося: харків’янин Адольф Страхов (справжнє Браславський) створив бронзовий пам’ятник М. Глинці в Запоріжжі (праворуч у куті є напис: А. Страхов. 1954 р.).
Литво відбулося в Ленінграді; а 1955 р. композитор задумливо сів у фотель.
Скільки разів нас малих тоді дурили:
– Яку ногу заклав Глинка?
– Куди поділася батута композитора?
А палац “Запоріжсталь” таки отримав, той самий – перший.

Лис 7, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Театр "Металіст"Міст Мірабо
You Might Also Like
 
О. Довженко. Сумний геній
 
Сама ти Буратіна!
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Історичні події540
Недавні записи
  • Олександр Бродський
  • Пенсії
  • Архітектор, син архітектора
  • Чортомлицька Січ
  • Братчики
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжякозацтвоживописецьчервоний терорперекладачдисидентТарас ШевченкокомпозиторкозакиграфікскульпторгетьманісторикОУНакторпейзажистХарківбієналеБогдан ХмельницькийШевченкоІван АйвазовськийпортретистілюстраторбойчукістМосковіямитрополитпедагогжурналісткакороль ФранціїСергій КорольовграфікакраєзнавецьпейзажлікарКапністІван КотляревськийІван СошенкоБібліяКирил РозумовськийОлексій ПеровськийСпілка письменниківкирилиця
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok