– Ань, йди сюди, розборони їх! – кричить Хомівна. І я з ціпком суну до гаражів, до тирла сантехніків. Ти ба: сантехнік Санько кібцем уп’явся у бомжа Георга чи горець Георг – у Санька.
– І що у вас трапилося?
– Пасматрі, он маю маму аскарбіл – сукай назвал, – випалив мандрівний вулкан.
– Не чіпав я твоєї мами! Це ж ти підписував гараж, це тобі я сказав: «Сцучий пес!» – доводив Санько.
– Ой, сядьте, хлопці! Ви обоє молодці! Ти, Санько, що довкілля охороняєш, ти, Георг, що за маму заступаєшся. І як мені гірко, що за Україну нікому вступитися. Бачте, кожний із нас шанує свій родовід, генеалогію, зберігає давні предмети-обереги. Генеалогію держави вивчає історія України, а оберегами, які підкреслюють тяглість поколінь, є клейноди – символи держави. Які?
– Славень (гімн), прапор, герб…
– Печатки, гроші…
– Марки
– Правильно! Саме ці символи шанує весь світ. Ще коли слово Україна було заборонене московськими царями, українці вивчали наші стародавні символи, генеалогію. Найбільшими знавцями генеалогії був Вадим Модзалевський, його друг Георгій Нарбут вивчав царську колекцію української геральдики. Саме тому у перші дні Української Народної Республіки Георгій Нарбут створив печатку гетьмана Павла Скоропадського, яка перегукувалася з печаткою прапрадіда гетьмана Івана Скоропадського.
Гроші, марки, намальовані Нарбутом, мали елементи козацького бароко. Ця тяглість багато говорила світові, адже УНР визнала 41 країна планети. Коли ж семінарист-недоук…
– Сталін?
– Ні, не Сталін, у нас свій семінарист – Петлюра відмовився визнати роботи Нарбута, Георгій Іванович намалював єдину в своєму житті карикатуру (пес із добре пізнаваним обличчям робить на клейноди те, що робив Георг на гараж).
Коли ж Василь Лопата творив наші гривні, він довів світові тяглість нашої історії навіть орнаментами часів Русі.
– Ага, ти розповідала про князя Володимира на одній гривні, про зображення Севастополя на реверсі гривні, що аж кричало: «Крим був нашим, коли Москви не існувало!». От би зараз відновити її друк!
– А тігіпка замінив реверс однієї гривні якимось дровеняччям
– Так от хто песько, ссучий пьос!?
– Це ти сказав…
