– Ань, та поб’ються ж, розніми їх! – кричить Хомівна. І я з ціпком сунемо до гаражів. Там тирло сантехніків. Бачу: сантехнік Санько кібцем уп’явся у бомжа Георга. Ні, навпаки – горець Георг – у Санька.
– І що у вас трапилося?
– Пасматрі, он маю маму аскарбіл – сукай назвал, – випалив мандрівний вулкан.
– Та, не ображав я твоєї мами. Це ж ти підписував гараж, це тобі я сказав: «Сцучий пес!» – доводив Санько.
– Ой, сядьте, хлопці! Ви обоє молодці! Ти, Санько, що довкілля охороняєш, ти, Георг, що за маму заступаєшся. І як мені гірко, що за Україну нікому вступитися. Бачте, кожний із нас шанує свій родовід, генеалогію, зберігає давні предмети-обереги. Генеалогію держави вивчає історія України, а оберегами, які підкреслюють тяглість поколінь, є символи держави. Які?
– Гімн, герб…
– Печатки, гроші…
– Марки
– Правильно! Саме ці символи шанує увесь світ. Ще коли слово Україна було заборонене московськими царями, українці вивчали наші стародавні символи, генеалогію. Найбільшими знавцями генеалогії був Вадим Модзалевський, 
його друг Георгій Нарбут 
вивчав царську колекцію української геральдики. Саме тому у перші дні Української Народної Республіки Георгій Нарбут створив печатку гетьмана Павла Скоропадського, яка перегукувалася з печаткою прапрадіда гетьмана Івана Скоропадського.
Печатка 1708-1709 рр. 
Гроші, марки, намальовані Нарбутом, мали елементи козацького бароко.
Ця тяглість багато говорила світові, адже УНР визнала 41 країна планети.
Коли ж семінарист-недоук…
– Сталін?
– Ні, не Сталін, Петлюра відмовився визнати роботи Нарбута, Георгій Іванович намалював єдину в своєму житті карикатуру (пес із добре пізнаваним обличчям робить на клейноди те, що робив Георг на гараж). 
Коли ж Василь Лопата творив наші гривні, він довів світові тяглість нашої історії навіть орнаментами часів Русі.
– Ага, ти розповідала про безбородого князя Володимира на одній гривні, про зображення Севастополя на реверсі гривні, що підкреслило: «Крим був нашим ще тоді, коли не існувало Москви!».
– А тігіпка замінив реверс однієї гривні якоюсь дровинякою
– Так от хто ссучий пес?
– Це ти сказав. Отак мені удалося заговорити хлопців…
